ARS LINGUODIDACTICAE

ПРОБЛЕМНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ СИНТАКСИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Олеся Любашенко — 2023-12-26

У статті репрезентовано результати запровадження проблемного підходу в процес вивчення української мови у 8-му класі основної школи. Запропоновано організацію навчання за моделлю двобічного проєктування (3C3R). Структуру уроку розроблено з використанням кількох типів навчальних активностей, зокрема: представлення теми уроку як навчальної проблеми; її розв'язання спільно з учнями в серії проблемних завдань; самостійне розв'язання проблемного завдання школярами, спільний аналіз підсумків уроку. Опитування учнів організовано з метою перевірки їхнього сприйняття навчання за допомогою проблемного методу, а також знань й окремих умінь, засвоєних на уроці та під час виконання домашнього завдання. Результати дослідження свідчать про переконливу користь для учнів умінь розглядати мовну тему як навчальну проблему, а саме: ресурс зацікавлення учнів навчальною проблемою, розвиток синтаксичної компетентності, удосконалення усного супроводу логічних операцій. Авторки пропонують використовувати оригінальну структуру уроку української мови із серією проблемних завдань для розрізнення складних явищ синтаксису української мови, зокрема прикладки, порівняльного звороту і підрядного порівняльного речення.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ З ДИСЦИПЛІНИ "МЕТОДИКА РОЗВИТКУ УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ БАКАЛАВРАТУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ"

Ольга Драгінда — 2023-12-26

У публікації наведено методичний сценарій практичного заняття з курсу "Методика розвитку усного та писемного мовлення учнів" для студентів ІІІ курсу. Запропонований план складається з двох блоків завдань: завдання для школярів і завдання для студентів – тренінг для майбутніх учителів, метою виконання якого є навчити студентів моделювати уроки для ефективного опанування учнями 5-го класу навичок писемного мовлення, зокрема написання твору-розповіді на основі власного досвіду в художньому стилі. Завдання для текстової діяльності школярів поєднуються з опануванням мовних норм, жанрово-стильових особливостей аналізу та створення тексту й супроводжуються пам'яткою та двома мінісловниками, що необхідні учням для розуміння навчального матеріалу, його закріплення, цікавої та творчої текстотвірної діяльності. Завдання тренінгу для вчителя розроблені з метою вдосконалення та творчого доповнення завдань для школярів. Навчання учнів текстотворенню відбувається відповідно до вимог модельних навчальних програм з акцентом на розвиток творчого мислення студентів, що, зі свого боку, спонукає їх застосовувати певні тактики латерального мислення під час планування ефективних уроків для школярів.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ "SHAPING COMMUNICATION. COMMUNICATION WITHIN THE FRAMEWORK OF GLOBALIZATION" З ДИСЦИПЛІНИ "КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ТА ПЕРЕКЛАД" ДЛЯ СТУДЕНТІВ I КУРСУ МАГІСТРАТУРИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "СХІДНА ФІЛОЛОГІЯ"

Тетяна Колодько — 2023-12-26

У публікації представлено методичний сценарій практичного заняття з курсу англійської мови як другої іноземної для студентів I курсу магістратури спеціальності "Східна філологія" на основі студентоорієнтованого підходу. Метою заняття є вдосконалення вміння магістрів структурувати абзаци для академічного мовлення й активізація вживання лексики з теми заняття, розширення знань студентів про сучасні наукові теорії спілкування, формування академічної грамотності, розвиток уміння логічно й чітко передавати власні думки. На занятті передбачено 9 етапів: формулювання мети заняття, вивчення тематичного лексичого матеріалу, перегляд відеоролика і дискусія, робота з науковою статтею, аудіювання, письмові завдання, підведення підсумків.

СПІЛЬНЕ МІЖНАРОДНЕ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ФОРМА ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ГЛОБАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА: УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКИЙ ДОСВІД

Вікторія Дроботун — 2023-12-26

Постановка проблеми. Інтернаціоналізація вищої освіти є нагальною потребою та умовою успішної підготовки кваліфікованих фахівців у 21-му столітті. Традиційною формою інтернаціоналізації завжди були програми академічної мобільності у закордонних університетах. Однак, такі програми виявилися не досить гнучкими та фінансово затратними, що змусило освітян шукати нові форми глобального співробітництва. Такою інноваційною формою стало спільне міжнародне онлайн навчання (СМОН), яке поки що не знайшло широкої підтримки в Україні. До основних перепон реалізації СМОН відносять академічні та культурні розбіжності учасників, брак знань про принципи СМОН та недостатній рівень обізнаності викладачів з технологіями впровадження СМОН у навчальний процес.

Мета статті полягає в узагальненні практичного досвіду імплементації СМОН у трьох спільних проєктах, виконаних у співробітництві між викладачами кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУТШ) та кафедрою англійської мови Університету Жауме I (УЖ І), Іспанія.

Методологія дослідження. Теоретичним підґрунтям МКОН є теорія конструктивізму, яка потрактовує навчання як активний процес, що передбачає конструювання знань через соціальну взаємодію. Звідси СМОН, засноване на соціальній взаємодії, допомагає студентам створити простір, де соціальна конструкція знань відбувається в мультикультурному середовищі. До описаного в статті СМОН були залучені автори статті та 72 студенти з двох університетів протягом листопада 2022 р. по грудень 2023 р.; при цьому виконано три спільних проєкти. Для командної взаємодії між українськими та іспанськими студентами, які брали участь у проєктах, використовувались платформи Zoom, Skype, WhatsApp, Messenger та Facebook.

Результати. У статті представлені попередні результати СМОН та зокрема другого проєкту, який виявив як переваги, так і недоліки спільного міжнародного онлайн навчання. Отримані попередні результати свідчать про високу ефективність СМОН у царині вдосконалення міжкультурної компетентності студентів, умінь спілкування англійською мовою з неносіями мови та умінь академічного письма. Стаття також проливає світло на труднощі, які зустрілися під час організації СМОН. Автори доходять висновку, що СМОН є поки що єдиною ефективною формою міжнародного співробітництва в екстремальних умовах.

НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОСТІ ТА ВМІНЬ СПІЛКУВАННЯ У ХХІ СТОЛІТТІ

Людмила Биркун — 2023-12-26

У межах комунікативного підходу до навчання англійської мови як іноземної уміння спілкування традиційно виокремлювались як головна мета будь-якого навчального циклу, освітньої програми чи навчального плану. Поняття комунікації завжди було надзвичайно важливим для вироблення стратегій викладання та навчання усіх сучасних підходів і методів навчання іноземних мов. Протягом останніх 30 років, починаючи з публікацій про роль мультимодальності (Кресс, 2000, 2003, 2010) і візуальних елементів у комунікації (The Grammar of Visual design), багато лінгвістів і прикладних лінгвістів звертали увагу на мультимодальні особливості комунікаційного процесу (Лім, 2018; Лім та Тан-Чіа, 2022). Ця стаття є оглядом публікації Донагі К. за сприяння двох консультантів – Карастаті, С. та Пічі, Н – видавництва Оксфордського університету. Основна мета цього огляду – надати детальний аналіз публікації, зокрема розглянути її структуру, зміст та теоретичні постулати авторів. Після ретельного вивчення публікації зроблено висновок про надзвичайно важливість переосмислення структури комунікативної компетентності для підготовки вчителів у всьому світі, у тому числі в українських університетах. Це нагальна потреба пояснюється мультимодальністю сучасного навчання та спілкування, які підкреслюють необхідність відображення актуальних аспектів нових уявлень про мультимодальну комунікативну компетентність. Таким чином, цей огляд підкреслює необхідність суттєвих змін у підходах до викладання англійської мови для тих, для кого вона не є рідною, особливо з точки зору підготовки вчителів. Важливо включати сучасні концепції та теорії, щоб гарантувати, що ті, хто вивчають англійську мову як іноземну, можуть ефективно спілкуватися в сучасному мультимодальному світі.

ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ЧИТАННІ УЧНІВ 10-ГО КЛАСУ ЗАСОБАМИ БЛОГ-РЕСУРСІВ

Наталія Сем'ян — 2023-12-26

У статті окреслено теоретичні засади формування англомовної компетентності в читанні у 10-му класі на уроках англійської мови засобами блог-ресурсів. Розглянуто, зокрема, визначення та компонентний склад англомовної читацької компетентності та характерні особливості її формування; проаналізовано поняття блог-ресурсу, його основні типи та класифікації за різними критеріями; окремо у переліку подано класифікацію блогів, що є доречною для використання на заняттях іноземної мови. Детальний науковий аналіз застосування різних типів блогів дав змогу авторам визначити їхні переваги та доцільність застосування для формування англомовної компетентності в читанні учнів 10-го класу. Доведено, що добір й адаптація автентичних текстів блогів повинні відповідати зазначеним вимогам і мати високий потенціал щодо забезпечення мотивації та змістовності читання. Виявлено, що використання блог-ресурсів як засобу навчання має: розвивати сприйняття контексту ситуації спілкування, збагачувати лексичний запас учнів, удосконалювати граматичні навички, тренувати складні випадки вимови. Комплекс вправ і завдань для читання блогів за такими орієнтирами сприяє ефективній організації навчального процесу вчителем, підвищенню рівня засвоєння знань учнями, а також стимулює активність та зацікавленість школярів у вивченні англійської мови.

НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ОСВІТНІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ ЧЕРЕЗ СЮЖЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ У ВІРШАХ ЛІНИ КОСТЕНКО "МАРУСЯ ЧУРАЙ")

Ольга Башкирова — 2023-12-26

У статті доведено, що практика дослідження сюжетних зв'язків літературного твору має стати складником навчання студентів, які будуть викладати українську літературу в школі. Це забезпечує вміння представити школярам літературний твір як художню цілісність, модель дійсності, ґрунтовану на світоглядних й естетичних авторських інтенціях. Сюжетні зв'язки, аналізовані вчителем, корелюють з такими посутніми характеристиками літературного твору, як наративні стратегії, часопросторова організація, жанрова специфіка, система образів-персонажів. На прикладі викладання тем за романом у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" продемонстровано теоретичні та практичні аспекти аналізу художнього твору й конкретні прийоми його застосування. Представлено шляхи актуалізації під час уроку української літератури провідних теоретико-літературних дефініцій (сюжет, конфлікт). Для студентів освітніх спеціальностей: запропоновано низку завдань, що дають змогу розкрити ідейно-тематичні особливості твору; окреслено шляхи залучення до вивчення роману широкого історико-літературного контексту

НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ГЕРМАНІСТІВ ГРАМАТИКИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (ІНФІНІТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ) ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ "ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС"

В'ячеслав Шовковий — 2023-12-26

Статтю присвячено розробленню й апробації методики навчання граматики німецької мови (інфінітивних конструкцій) студентів-германістів за технологією "перевернутий клас". З'ясовано, що технологія "перевернутий клас" є ефективною для збалансованого використання аудиторних занять і самостійної роботи в навчанні граматики німецької мови, зокрема і формування граматичної компетентності в усному мовленні – аудіюванні та говорінні. Відповідно до технології "перевернутий клас" ознайомлення із граматичною одиницею мови проходить в аудиторії, також під час аудиторного заняття відбувається формування первинних граматичних умінь і мовних навичок та репродуктивних граматичних навичок у говорінні. Під час самостійної роботи здійснювалося удосконалення мовних граматичних навичок і мовленнєвих граматичних навичок в аудіюванні. У процесі самостійної роботи у студентів формується навчальна автономія та розвивається рефлексія. Зазначена технологія у навчанні граматики німецької мови дає змогу оптимізувати та раціоналізувати розподіл часу між самостійними й аудиторними видами роботи, створити індивідуальні траєкторії набуття граматичних знань і навичок студентів, сформувати навчальні стратегії та рефлексію. У статті розкрито можливості технології "перевернутий клас" у навчанні граматики німецької мови, розроблено комплекс вправ і завдань для формування граматичної компетентності в говорінні й аудіюванні. У процесі апробації вдалося довести, що у студентів, які навчалися за розробленою методикою, рівень граматичної компетентності в усному мовленні виявився вищим за їхній середній рівень успішності.

НАВЧАННЯ Й ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО АУДІЮВАННЯ ТА ПИСЬМА В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АНАЛІЗ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ

Юлія Лавренчук — 2023-12-26

Статтю присвячено особливостям навчання та оцінювання умінь інтегрованого аудіювання та письма в закладах вищої освіти України. Зокрема, проаналізовано масив літератури, що стосується когнітивних особливостей і відмінностей між неінтегрованим та інтегрованим письмом. Авторкою зосереджено увагу на перевагах навчання інтегрованого письма в умовах академічної комунікації міжнародного рівня, включно з мовними іспитами на визначення рівня мовленнєвої компетентності та вступними іспитами до закладів вищої освіти. Описано етапи роботи викладача та студентів над дискурсом, а також когнітивні стратегії і процеси та метакогнітивні стратегії інтегрованого аудіювання та письма. Визначено труднощі імплементації зазначених стратегій на етапі підготовки матеріалів для навчання та оцінювання умінь інтегрованого аудіювання та письма (позиція викладача), а також на етапах аудіювання та письма (позиція студента). Крім того, на основі аналізу наукових праць, що стосуються інтегрованого аудіювання та письма і відповідно неінтегрованого аудіювання та письма, критично узагальнено наявні моделі когнітивних процесів, задіяних в інтегрованому аудіюванні та письмі.