РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2017.150317Ключові слова:
бібліотекознавство, інституціональний підхід, соціокомунікаційний підхід, системний підхід, соціальні комунікаціїАнотація
Мета роботи полягає у проведенні аналізу методологічного інструментарію, який використовувався дослідниками в галузі соціальних комунікацій у ході проведення дисертаційних досліджень на здобуття ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Методологія дослідження полягає у застосуванні системного підходу до вивчення методологічного інструментарію дисертаційних досліджень, який реалізується з використанням методів аналізу і синтезу. Наукова новизна. Стаття продовжує цикл досліджень автора, присвячених теорії та методології сучасного бібліотекознавства. Уперше представлено результати аналізу методології та методів конкретних дисертаційних досліджень, присвячених актуальним соціокомунікаційним та інформаційно-технологічним проблемам розвитку бібліотечного соціального інституту. Висновки. Представлені у статті результати аналізу застосування традиційних і новітніх підходів та методів проведення сучасних бібліотекознавчих досліджень засвідчують той факт, що методологія бібліотекознавства перебуває в активній фазі свого розвитку. Вона збагачується теоретико-методологічними здобутками суміжних галузей знання, використовує різноманітний арсенал дослідницьких методик і методів, які дають змогу всебічно представити специфіку функціонування бібліотечного соціального інституту як рівноправного партнера у розбудові суспільства знань.
Посилання
Басов С. А. Об институциональном подходе в библиотековедении / С. А. Басов // Науч. и техн. б-ки. – 2011. – № 3. – С. 50–69.
Воскобойнікова-Гузєва О. В. Стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери України: генезис, концепції, модернізація : монографія / О. В. Воскобойнікова-Гузєва ; наук. ред. Г. І. Ковальчук ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Академперіодика, 2014. – 362 с.
Воскобойнікова-Гузєва О. Методологія бібліотекознавчих досліджень: новітні підходи / О. В. Вос- кобойнікова-Гузєва // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Вип. 42. – Київ, 2015. – С. 7–21.
Гранчак Т. Ю. Сучасні підходи до вивчення бібліотеки як соціального інституту / Т. Гранчак // Бібл. вісн. – 2012. – № 5. – С. 20–26.
Кунанець Н. Е. Соціокомунікаційний підход у бібліотекознавстві: інновація чи відновлення традицій / Н. Е. Кунанець // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2014. – № 3. – С. 11–18.
Ржеуський А.В. Моделі, методи та засоби надання інформаційних послуг у сервіс-орієнтованих системах : автореф. дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Ржеуський Антоній Валентинович ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2016. – 23 с.
Ростовцев С. С. Формування системи Інтернет-маркетингу в бібліотеках України : дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Ростовцев Сергій Сергійович ; М-во культури України, Харківська державна академія культури. – Харків, 2016. – 22 с.
Струнгар А. В. Інформаційно-аналітичний портал бібліотеки як засіб наукової комунікації : автореф. дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Струнгар Артур Валерійович; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2016. – 19 с.
Шемаєв С. О. Взаємодія бібліотек, музеїв, архівів у комунікаційному просторі України : автореф. дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Шемаєв Сергій Олександрович ; М-во культури України, Харківська державна академія культури. – Харків, 2016. – 20 с.
Basov, S. A. (2011). About institutional approach in library science. Nauchnije i tekhnicheskije biblioteki, 3, 50-69 [in Russian].
Voskoboinikova-Huzieva, O. V. (2014). Strategies of the development of the librarian-informational field of Ukraine: genesis, conceptions, modernization. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
Voskoboinikova-Huzieva, O. V. (2015). New Approaches to Research Activity in Methodology of Library Science. Scientific Works V. Vernadsky National Library of Ukraine, 42, 5-21.
Hranchak, T. The modern approaches to study of library as social institute. Bibliotechnyi Visnyk, 5, 20-26.
Kunanets, N. E. (2014). Socio-communication in library science: innovation as traditional restoration. Library Science. Record Studies. Informology, 3, 11-18.
Rzheuskiy, A. V. (2016). Models, methods and tools for providing information services in serviceoriented library systems. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Rostovtsev, S. S. Formation of internet-marketing system in Ukrainian libraries. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Strungar, A. V. Information and analytical portal of library as scientific communication medium. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Shemaiev, S. O. Collaboration between libraries, museums, archives in communication space of Ukraine. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Olena Voskoboinikova-Guzeva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
