АВТОКОМУНІКАТИВНИЙ ХАРАКТЕР ДОКУМЕНТІВ ОСОБОВОГО ПОХОДЖЕННЯ (1941-1945)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2018.150928Ключові слова:
автокомунікативні документи, соціокомунікаційні відносини, документне джерелоАнотація
Мета роботи. Впровадження автокомунікативних документів до наукового обігу та залучення їх у вивченні радянського руху Опору передбачає виявлення термінологічних особливостей документів, з’ясування їх видового розмаїття за специфікою адресної комунікації та методикою з’ясування інформативного потенціалу, що й становить мету даної статті. Методологія дослідження передбачає застосування методів аналізу та синтезу й описового методу для розгляду історіографії проблеми з впровадження джерел даного виду, встановлення їх інформативності та формулювання відповідних узагальнень і висновків. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні специфіки автокомунікативних документів та їх інформативного потенціалу в науковому дослідженні. Висновки. Встановлено необхідність залучення автокомунікативних документів виду до наукового дослідження, обґрунтовано соціоорієнтований комунікаційний напрям викладу тексту, який властивий лише документам цього виду.
Посилання
Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: уч. пособие / И.Н. Данилевский, В.В. Кабанов, О.В. Медушевская, М.Ф. Румянцева М.: РГГУ, 1998. 702 с.
Стрельський Г.В. Джерелознавство історії СРСР. Період імперіалізму. К.: Радянська школа, 1958. 480 с.
Мемуаристика // Спеціальні історичні дисципліни / І.Н. Войцехівська, В.В. Томазов, М.Ф. Дмитрієнко. К.: Либідь, 2008. С. 359 – 366.
Стрельский Г.В. Мемуары как источник изучения истории Великого Октября на Украине. К.: Вища школа, 1978. 136 с.
Реброва И.В. Образ женщины в Великой Отечественной войне, отраженный в воспоминаниях людей фронтового поколения. URL: http://sofik-rgi.narod.ru/avtori/konferencia/rebrova.html
Зубкова Е. Общественная атмосфера после войны [1945 – 1946 гг.] // Свободная мысль. 1992. No 6. С. 6.
Ковальська Л.А. Джерелознавчий дискурс історії радянського Руху Опору (1941–1945 рр.). Донецьк-Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 462 с.
Source study: Theory. History. Method. Sources of Russian history: uch. allowance. (1998). Moscow: RGGU [in Russian].
Strelsky, H.V. (1958). Source study of the history of the USSR. The Period of Imperialism. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
Voitsekhivs’ka, I.N. (2008). Memoirism. Special Historical Disciplines (2008). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Strelsky, H.V. (1978). Memoirs as a source of studying the history of the Great October Revolution in Ukraine. K.: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
Rebrova, I.V. (n.d.). The image of a woman in the Great Patriotic War, reflected in the memories of people
of the front generation. – Retrieved from http://sofik-rgi.narod.ru/avtori/konferencia/rebrova.html [in Russian].
Zubkova, E. (1992). Public atmosphere after the war [1945 - 1946]. Svobodnaia mysl, 6, 6 [in Russian].
Kovalska, L.A. (2015). Source-study discourse on the history of the Soviet resistance movement (1941-1945). Donetsk-Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD» [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Lesya Kovalska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
