МЕТОДОЛОГІЯ АРХІВОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМАТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2018.170482Ключові слова:
методологія, архівні документи, архівознавчі методи, філософські методи, загальнонаукові методи, історичні методи.Анотація
Мета роботи. Побудова методологійної моделі наукового дослідження в галузі архівознавства передбачає залучення філософських, загальнонаукових та спеціальних архівознавчих принципів і методів. Окреслення методологійного інструментарію для вивчення та класифікації тематичних комплексів архівних документів становить мету даної статті. Методологія дослідження передбачає застосування спеціалізованих методів архівознавства для розгляду проблем збирання, експертизи, описування, зберігання та надання доступу до тематичних комплексів архівних документів. Методика опрацювання архівних документів сприятиме впровадженню їх до наукового простору та соціального обігу, встановлення їх інформативності та формулювання відповідних узагальнень і висновків з конкретної тематики. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні специфіки наукової роботи архівними документами загальнонауковими методами, методами суміжних галузей науки та їх дисциплін. Висновки. Встановлено необхідність залучення до переліку архівознавчих методів низки загальнонаукових та спеціальних засобів та прийомів дослідження архівних документів, що дозволить встановити соціально-комунікаційні зв’язки тематичного комплексу архівних документів.
Посилання
Баскаков А.Я. Методология научного исследования. К.: МАУП, 2004. 216 с.
Алексеева Е.В. Архивоведение: Учебник для нач. проф. образования. М.: Издательский центр «Академия». 272 с.
Основи методології та організації наукових досліджень [навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнктів] / За ред. А.Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. 352 с.
Ковальська Л.А. Джерелознавчий дискурс історії радянського Руху Опору (1941–1945 рр.). Донецьк-Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 462 с.
Смоленский Н.И. Теория и методология истории [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений]. М.: Издательский центр «Академия», 2008. 272 с.
Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М.: Наука, 1987. 441 с.
Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Авт.: Я.С.Калакура, Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна, К.І. Климова, В.П. Ляхоцький, І.Б. Матяш, К.Є. Новохатський, Г.В. Папакін, Р.Я. Пиріг, К.Т. Селіверстова, З.О. Сендик, А.К. Шурубура, М.Г. Шербак. К., 1998. 316 с.
Бездрабко В.В. Становлення і розвиток документознавства в Україні (друга половина XX - початок XXI ст.) / Автореф. дис… д-ра. іст. наук. 27.00.02.К., 2010. 36 с.
Дубровина Л.А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины им. В.И. Вернадского // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2007. Вип. 5 С. 58–80.
КулешовС.Г. Документ как исторический источник: свойство, состояние, статус // Архивоведение, источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе. Вып. I. М., 1997. С. 95–99.
Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: уч. пособие / И.Н. Данилевский, В.В. Кабанов, О.В. Медушевская, М.Ф. Румянцева М.: РГГУ, 1998. 702 с.
Baskakov, A.Ja. (2004). Scientific Research Methodology. Kiev: MAUP [in Russian].
Alekseeva, E.V. (2005). Archival Science. Moscow: «Akademyja» [in Russian].
Fundamentals of methodology and organization of scientific research (2010). (A.Je. Konversjkogho, Edit.). Kyiv: Centr uchbovoji literatury [in Ukrainian].
Kovalska, L.A. (2015). Source-study Discourse on the History of the Soviet Resistance Movement (1941-1945). Donetsk–Vinnitsa: «Nilan-LTD» [in Ukrainian].
Smolenskyj, N.Y. (2008). Theory and Methodology of History. Moscow: «Akademyja» [in Russian].
Kovalchenko, I.D. (1987). Methods of historical research. Moscow: «Nauka» [in Russian].
Archival Science. (1998). (Ja.S. Kalakura, Gh.V. Borjak, L.A. Dubrovina, K.I. Klymova, V.P. Ljakhocjkyj, I.B. Matjash, K.Je. Novokhatsjkyj, Gh.V. Papakin, R.Ja. Pyrigh, K.T. Seliverstova, Z.O. Sendyk, A.K. Shurubura, M.Gh. Sherbak, Avt.). Kyiv [in Ukrainian].
Bezdrabko, V.V. (2010). Formation and development of documentary studies in Ukraine (XX – XXI centuries). Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Dubrovina, L.A. (2007). Classification and Scientific Information Description of Collections and Collections in the National Library of Ukraine Vernadsky. Libraries of National Academies of Sciences: Problems of Functioning, Development Trends. (Vol. 5), (P. 58-80). Kiev [in Russian].
Kuleshov, S.G. (1997) The Document as a Historical Source: Property, State, Status. Archival and Source Study of National History. Interaction Problems at the Present Stage. (Vol. 1), (Pp. 95-99). Moscow [in Russian].
Source Study: Theory. History. Method. Sources of Russian History (1998). Moscow: RGGU [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Lesya Kovalska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
