Документ у контексті дослідження становища національних меншин в українській державі (квітень – грудень 1918 року)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2021.249321

Анотація

Мета роботи. На основі документів проаналізовано основні тенденції політики гетьмана
П. Скоропадського і його уряду стосовно національних меншин. Методологія дослідження: у
розвідці використано методи аналізу, порівняння, аналогії, узагальнення, структуризації, а також
методи документознавства, архівознавства. Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено
аналіз на основі документного масиву основних тенденцій політики стосовно національних
меншин Гетьманату; з’ясовано причини відміни Закону про національно-персональну автономію
та скасування національних міністерств у російських, єврейських і польських справах. В усіх
досліджуваних документах (Грамоті до всього українського народу, в Законі про вибори губернських
і повітових земських гласних, Наказі про внутрішні відносини в Українській армії) наголос було
зроблено на лояльності громадян до Української Держави, а не на їх етнічному походженні,
толерантному ставленні держави як до національних, так і релігійних почуттів громадян.
Демократичним в Українській Державі був також вступ до вищих навчальних закладів. Базуючись
не на етнічному, а на територіально-державницькому принципі, Гетьманат не бачив сенсу в
існуванні національних міністерств, заснованих свого часу Українською Центральною Радою, однак
він загалом із розумінням ставився до потреб національних меншин і нерідко відгукувався на їхні
прохання. Значну увагу приділено висвітленню культурно-просвітницької діяльності національних
меншин. Висновки. Проаналізована на основі документів національна політика Гетьманату, попри
певну невизначеність, була поміркованою і не призводила до міжетнічних конфліктів. Скасовуючи
Закон про національно-персональну автономію та національні міністерства у великоруських,
єврейських і польських справах, гетьман П. Скоропадський і його уряд керувалися територіальнодержавницьким принципом, згідно з яким, усі громадяни держави є рівноправними, незалежно від їх
національності й віри. При цьому підтримка, в т. ч. фінансова, національно-культурного відродження
національних меншин тривала.
Ключові слова: документ, національні меншини, національно-персональна автономія,
Гетьманат, права, міжнаціональні відносини, культурно-освітня політика.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-27

Номер

Розділ

Статті