Дипломатія Європейського союзу та еко-брендинг країн
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2019.184050Ключові слова:
європейська дипломатія, еко-бренд, міжнародна екологічна політика, екологічна дипломатія, глобалізаціяАнотація
У статті розглянуто питання розвитку дипломатії Європейського Союзу, її ролі в міжнародній інтеграції та формування еко-брендингу країн. Визначено головні чинники активізації дипломатичної діяльності в умовах глобалізації та загострення екологічних проблем. Актуальним є формування нового іміджу ЄС та утвердження екологічних імперативів у міжнародних економічних, ділових та культурних комунікаціях. Синхронізація дій країн у цій сфері передбачає досягнення цілей розвитку за проектом міжнародної співпраці «The 2030 Agenda for Sustainable Development». Результати країн у досягненні цілей впливають на їх міжнародний образ/імідж у світі.
В умовах загострення конкуренції сприйняття країн ЄС формується на основі активної дипломатії політиків, знаних діячів, підприємців. Міжкультурні комунікації стимулюють міжнародний діалог і взаєморозуміння. Дипломатичні ініціативи у формуванні брендингу країни спрямовано на: ефективні зв’язки з іншими країнами (економічні, ділові, комерційні, торговельні); використання «м’якої сили» впливу через культурну, релігійну, туристичну, рекреаційну, екологічну та іншу привабливість; формування сприятливих умов взаємодії різних країн (міжнародний бізнес, інвестиційний клімат, інноваційна мережа); представлення національної продукції на світових ринках (товарний бренд, корпоративний бренд, фірмовий бренд); персональний бренд (президент, політик, дипломат, бізнесмен) для забезпечення конструктивності діалогу, перегорів, медіації.
Імідж ЄС та її дипломатичної служби обумовлено характером зовнішніх зносин на фоні багатополярної системи міжнародних економічних відносин і необхідністю використання колективних ресурсів. Дипломатія ЄС у рамках потужної інтеграційної спільноти успішно формує еко-брендинг. Надалі це має забезпечити: удосконалення екологічної політики; збалансування ресурсних можливостей і потреб суспільства; узгодження цілей торговельної та екологічної політики країн; формування нових ринків екологічної продукції та інвестування екологічно спрямованих проектів. За показниками Індексу екологічної ефективності країни лідерами ЄС є Франція, Данія, Мальта, Швеція, Великобританія, Австрія, Ірландія, Фінляндія. У перспективі розвиток міжнародного діалогу є одним із ключових напрямів співпраці України та ЄС у рамках Угоди про асоціацію між Україною і ЄС — це сфера охорони навколишнього природного середовища.
Посилання
Kislov, D. (2015). Brendynh yak vyd derzhavnykh marketynhovykh komunikatsii [Branding as a Form of Public Marketing Communications]. Investytsii: praktyka ta dosvid [Investments: Practice and Experience], 1. 136–140. (In Ukr.)
Tsigankova, T. & Zavgorodnya, T. (2011). Hlobalnyi brend krainy u suchasnykh tekhnolohiiakh torhovelnoi marketynhovoi diialnosti [The global brand of the country in modern technologies of trade marketing activity]. [Electronic source]. URL: http://iepjournal.com/journals/14-15/2011_2_Tsigankova. pdf (In Ukr.)
Polyshko, G. (2015). Svitovyi dosvid stvorennia natsionalnykh brendiv [World experience in creating national brands]. BiznesInform [BusinessInform], 11. 80–85. (In Ukr.)
Akker, D. (2011). «Creation of an Umbrella Nation Branding Strategy», Doctoral Dissertations. [Electronic source]. URL: http://essay.utwente.nl/61495/1/MSc_D_van_den_Akker.pdf
Anholt, S. (2009). Nation «Branding»: Propaganda or Statecraft?». Public Diplomacy, 2nd ed, p. 88–90. [Electronic source]. URL: http://publicdiplomacymagazine.com/wp-content/uploads/2010/01/summer 2009.pdf
Fan, Y. (2010). «Branding The Nation: Towards A Better Understanding», Place Branding and Public Diplomacy, 6. 97–103. [Electronic source]. URL: https://www.academia.edu/5185202/Branding_the_nation_towards_a_better_understanding
Tsivatyi, V. & Shapovalova, O. (2013). Dyplomatiia ta Yevropeiska sluzhba zovnishnoi diialnosti (IeSZD): polityko-instytutsiinyi aspekt [Diplomacy and European External Action Service (OSZD): political and institutional aspect]. Zovnishni spravy [External affairs], 3. 42–45. (In Ukr.)
Moroz, O. & Kovalchuk, S. (2014). Teoriia yevropeiskoho ekoloho-ekonomichnoho rozvytku [Theory of European ecological and economic development]. Vinnytsya: PE «TD «Edelweiss and K». 287. (In Ukr.)
Bokhan, A. (2018). Ekolohichna dyplomatiia v interaktyvnii modalnosti hlobalizatsii [Ecological diplomacyin the interactive modalities of globalization]. Kyiv: KNUTE. 465. (In Ukr.)
Environmental Performance Index. [Electronic source]. URL: https://epi.envirocenter.yale.edu/epicountries
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
