Наукові засади з’ясування причин земельної неврегульованості в Україні як головні чинники до виходу з наявної кризи

Анотація

У статті з’ясовано основні причини земельної неврегульованості в Україні як головні чинники до виходу з наявної земельної кризи. Подальший розвиток ринкових земельних відносин і природокористування в агроландшафтах України можливий за умов повноцінної інституалізації конституційних норм щодо права власності Українського народу на землю та її природні ресурси як на природні об’єкти — основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, вводячи здійснювану земельну реформу в чинне конституційне поле України. Розкрито п’ять нез’ясованих причин, які законодавчо не врегульовані дотепер і не узгоджуються з чинними «земельними» нормами ст. 13 і 14 Конституції України, у тому числі за участі багатьох «вчених», що ґрунтуються на надуманій дуалістичності та розшарованості права абсолютної власності Українського народу на землю та її природні ресурси як на природні об’єкти. Обґрунтовано необхідність подальшого інституціонального розвитку правової, економічно розвиненої й екологічно стабільної держави на основі здобутих нами нових знань конституційного земельного прагматизму в процесі звершення земельної реформи в Україні як нової парадигми. Вирішенню наявних земельних проблем в Україні як кризових сприятиме також поглиблення напрямів наших наукових досліджень та обґрунтувань когнітивних шляхів і механізмів формулювання нових теоретично-методологічних засад звершення земельної реформи в рамках просторово-часової сфери земельної економіки як новітньої соціально-економічної формації унітарної правової держави, що базується на відомих законах живої і неживої природи та суспільства.