Особливості формування запасів грубого деревного детриту у свіжих судібровах урочища Зміїні острови Канівського природного заповідника
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2021.231886Ключові слова:
мертва деревина, сухостій, лежача відмерла деревина, лісова екосистема, сосново-дубовий ліс, збереження біорізноманіттяАнотація
Відмерла деревина (деревний детрит) є важливим компонентом лісових екосистем. Вона виконує низку природоохоронних та екологічних функцій. У статті досліджено особливості формування запасів грубого деревного детриту та його якісної структури в лісах в умовах свіжої судіброви урочища Зміїні острови Канівського природного заповідника. Вивчення мертвої деревини здійснювалось у 140-річних сосново-дубових лісах природного походження на постійній пробній площі (0,24 га) методом суцільного обліку таких компонентів деревного детриту, як сухостій і повалена мертва деревина. Установлено, що мертва деревина в лісовій екосистемі сформувалася внаслідок відмирання дерев п’ятьох порід (дуба звичайного (Quercus robur L.), сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.), липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.) і граба звичайного (Carpinus betulus L.)) та має запас 56,3 м3·га–1. У структурі запасу мертвої деревини переважає сухостій — 82,1%, а частка лежачої мертвої деревини відповідно становить 17,9%. Основна частина запасу мертвої деревини утворена завдяки двом деревним породам — дубу звичайному й сосні звичайній, частка яких разом становить 94,3%. Для них характерним є переважання сухостійної деревини, натомість для інших деревних порід — лежачої мертвої деревини. Загалом, мертву деревину утворено детритом I–IV класів деструкції, водночас значну перевагу має детрит II класу розкладання (70,5%), значно меншу частку — нещодавно відмерла деревина (I клас, 24,8%), а інші класи деструкції становлять незначні частки, що разом не перевищують 5,0%. Не було виявлено детриту останнього (V) класу деструкції. Сухостійна мертва деревина має запас 46,2 м3·га–1 та утворена цілими та зламаними сухостійними деревами. За породним складом значну перевагу має дуб звичайний (74,5%), значно меншу частку становить сосна звичайна (25,1%), а частка клена гостролистого є незначною (0,4%). У загальному запасі сухостою значно переважає деревина II класу деструкції (33,0 м3·га–1, 71,4%), порівнюючи з I класом (13,2 м3·га–1, 28,6%). Лежача мертва деревина представлена чотирма класами деструкції (I–IV), але водночас не виявлено деревини на пізній (останній) стадії розкладання (V клас). За запасом абсолютну перевагу має II клас деструкції (6,7 м3·га–1, 66,3%), значно меншу — детрит III класу (2,3 м3·га–1, 22,8%). Лежача мертва деревина дуба звичайного представлена чотирма класами деструкції, серед яких переважають III (40,5%) і I (33,3%) класи. Для лежачої мертвої деревини решти деревних видів характерним є переважання II або III класу деструкції. Основними чинниками утворення деревного детриту в сосново-дубовому лісі в урочищі Зміїні острови могли бути: вплив несприятливих кліматичних умов (тривалі періоди без опадів у літній період), що зумовило ослаблення деяких дерев та їх відмирання; пориви сильного вітру, що призводили до зламування окремих стовбурів дерев; сніголами слабкої інтенсивності; вплив біотичних чинників (комахи, збудники хвороб).
Посилання
Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiya: monohrafiya [Agroecology: monograph]. Kyiv: Agrarian science [in Ukrainian].
Harmon, M.E. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504(03)34002-4 [in English].
Humphrey, J.W. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
Shvidenko, A.Z., Shhepashhenko, D.G., & Nil’sson, S. (2009). Ocenka zapasov drevesnogo detrita v lesah Rossii. [Assessment of woody detritus in forests of Russia]. Lesnaja taksacija i lesoustrojstvo — Forest mensuration and inventory, 1 (41), 133–147 [in Russian].
Stokland, J.N., Tomter, S.M., & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [in English].
Schuck, A. et al. (2004). Forest biodiversity indicator: dead wood — a proposed approach towards operationalising the MCPFE indicator. EFI-Proceedings, 51, 49–77 [in English].
Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].
Jonsell, M., Weslien, J., & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008888319031[in English].
Lakyda, P.I., Bilous, A.M., Vasylyshyn, R.D., Makarchuk, I.Ya. (2012). Bioproduktyvnist ta enerhetychnyi potentsial miakolystianykh derevostaniv Ukrainskoho Polissia [Bioproductivity and energy potential of softwood stands of Ukrainian Polissya]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V.M. Havryshenko [in Ukrainian].
Pasternak, V.P. (2011). Bioproduktyvnist lisiv pivnichnoho skhodu Ukrainy v konteksti zmin klimatu [Bioproductivity of forests of northeastern Ukraine in the context of climate change]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Volodymyrenko, V.M., Kotliarevska, U.M., Surai, V.A., Klochko, V.M. (2016). Mortmasa lisovykh ekosystem u suchasnomu ekoresursnomu vymiri [Mortmass of forest ecosystems in the modern ecoresource dimension]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 26.5, 188–194 [in Ukrainian].
Hahn, K., Christensen, M. (2004). Dead wood in European forest reserves — a reference for forest management. EFI Proceedings, 51, 181–191 [in English].
Atici, E., Colak, A.H. and Rotherham, I.D. (2008). Coarse dead wood volume of managed oriental beech (Fagus orientalis Lipsky) stands in Turkey. Investigaciуn Agraria: Sistemas y Recursos Forestales, 17, 3, 216–227 [in English].
Jonsson, B.G. et al. (2016). Dead wood availability in managed Swedish forests — policy outcomes and implications for biodiversity. Forest Ecology and Management, 376, 174–182 [in English].
Pasternak, V.P., Yarotskyi, V.Yu. (2010). Zapasy ta dynamika vidmerloi derevyny u lisakh pivnichnoho skhodu Ukrainy [Stocks and dynamics of dead wood in the forests of northeastern Ukraine]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy — Scientific Bulletin of NULES of Ukraine, 152, 2, 93–100 [in Ukrainian].
Müller, J & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: A baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981–992. DOI: 10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].
Lassauce, A., Paillet, Y., Jactel, H. and Bouget, C. (2011). Deadwood as a surrogate for forest biodiversity: meta-analysis of correlations between deadwood volume and species richness of saproxylic organisms. Ecological Indicators, 11, 1027–1039 [in English].
Heilmann-Clausen, J., Christensen, M. (2004). Does size matter? On the importance of various dead wood fractions for fungal diversity in Danish beech forests. Forest Ecology and management, 201, 105–117 [in English].
Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6, 3–4, 134–145 [in Ukrainian].
Onyshchenko, V.A. & Andrienko, T.L. (Eds.). (2012). Fitoriznomanittia zapovidnykiv i natsionalnykh pryrodnykh parkiv Ukrainy. Ch.1. Biosferni zapovidnyky. Pryrodni zapovidnyky [Phytodiversity of nature reserves and national nature parks of Ukraine. P. 1. Biosphere reserves. Nature reserves]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Rudenko, L.G. (Ed.). (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija» [in Ukrainian].
Ploshchі probnі lіsovporyadnі. Metod zakladannya. [Forest inventory sample plots. Establishing method].(2006). Corporate standard 02.02-37-476:2006]. 2007. Valid from May 1, 2007. Kyiv: Minahropolityky Ukrainy [in Ukrainian].
Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (Eds.). (2013). Lisotaksatsiinyi dovidnyk [Forest taxation handbook]. Kyiv: Vyd. dim «Vinichenko» [in Ukrainian].
Zaharov, V.K. (1957). Forma drevesnyh stvolov i metody ee issledovanija [The shape of tree trunks and methods of its study]. Sb. nauch. tr. Belorus. lesotehn. in-ta — Collection of articles of Belarus forestry institution, 10, 77–91 [in Russian].
Christensen, M. et al. (2005). Dead wood in European beech (Fagus sylvatica) forest reserves. Forest Ecology and Management, 210, 267–282. DOI: 10.1016/j.foreco.2005.02.032 [in English].
Rahman, M., Frank, G., Ruprecht, H. & Vacik, H. (2008). Structure of coarse woody debris in Lange-Leitn Natural Forest Reserve, Austria. Journal of forest science, 54 (4), 161–169. DOI: https://doi.org/10.17221/3102-JFS [in English].
Chornobrov, O.Yu. et al. (2020). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u pryrodnykh lystianykh lisakh dolyny r. Vity u natsionalnomu pryrodnomu parku «Holosiivskyi» [Ecological assessment of dead wood volume in natural deciduous forests in Vita river valley in Holosiivskyi National Nature Park]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 45–54. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207680 [In Ukrainian].
Svyrydenko, V.Ye. (Ed.), Babich, O.H., Kyrychok, L.S. (2005). Lisivnytstvo [Silviculture]. Kyiv: Aristei [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
