Оцінювання запасів грубого деревного детриту у лісових екосистемах об’єктів Cмарагдової мережі «Циркунівський ліс» і «Дергачівський ліс» (Харківська обл.)
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2022.261249Ключові слова:
лісове насадження, сухостій, мортмаса, середовище існування, біорізноманіттяАнотація
Проведено оцінювання запасів грубого деревного детриту в лісових екосистемах об’єктів Смарагдової мережі «Циркунівський ліс» і «Дергачівський ліс» за даними матеріалів лісовпорядкування лісового фонду ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Проаналізовано дані запасів деревного детриту в насадженнях вісімнадцяти деревних порід. Вивчали запас таких фракцій грубого деревного детриту: сухостійна мертва деревина (сухостій), лежача мертва деревина (деревна ламань або захаращення). Аналіз даних було проведено за допомогою програмних засобів MS Excel 2016. Встановлено, що загальна площа лісових насаджень, у яких під час лісовпорядкування було виявлено сухостій, становила 9984,6 га, або 49,6%, від загальної вкритої лісом площі; для захаращення відповідні показники досягали 2662,5 га (13,2%). Загальний запас грубого деревного детриту в лісах, де було його виявлено, становив 20761 м3, який зосереджено переважно в насадженнях дуба звичайного (Quercus robur) (75,6%) та сосни звичайної (Pinus sylvestris) (11,1%). У структурі запасу мертвої деревини значно переважав сухостій (80,1%) порівняно з лежачою мертвою деревиною (19,9%). Середній запас сухостою по типах лісу становить від 1,3 м3 ·га–1 (суха кленово-липова діброва) до 33,3 м3 ·га–1 (волога кленово-липова судіброва), поваленої мертвої деревини — від 1,0 м3 ·га–1 (суха кленово-липова діброва) до 11,5 м3 ·га–1 (волога кленово-липова діброва). У дубових лісостанах середній запас сухостою становив 1,4 м3 ·га–1, поваленої мертвої деревини — 1,3 м3 ·га–1. Отримані дані свідчать, що загалом запаси мертвої деревини в лісових екосистемах досліджуваних об’єктів Смарагдової мережі, згідно з даними лісовпорядкування, є досить низькими в порівнянні з даними інших заповідних територій, де одним із пріоритетів є збереження природних комплексів та біорізноманіття, що може бути пов’язане з впливом ведення лісогосподарської діяльності на досліджуваних природоохоронних територіях
Посилання
Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiya: monohrafiya [Agroecology: monograph]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Harmon, M.E. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504(03)34002-4 [in English].
Franklin, J.F., Shugart, H.H. & Harmon, M.E. (1987). Tree death as an ecological process. BioScience, 37 (8), 550–556 [in English].
Ferris-Kaan, R., Lonsdale, D. & Winter, T. (1993). The conservation management of deadwood in forests. Research Information Note No 241. Forestry Commission, Research Division, Forestry Authority. URL: https://www.forestresearch.gov.uk/ documents/4947/RIN 241.pdf [in English].
Humphrey, J.W. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
Stokland, J.N., Siitonen, J. & Jonsson, B.G. (2012). Biodiversity in dead wood. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139025843 [in English].
Priadko, O.I. et al. (2019). Do bioriznomanittia dubovo-yasenevykh lisiv dolyny r. Vita ta yoho roli u rozkladanni vidmerloi derevyny na terytorii NPP «Holosiivskyi» [Concerning biodiversity of oak-ash forests in Vita River valley and its role in decomposition of dead wood in «Holosiivskyi» NNP]. Functioning protected areas in modern conditions ′ 19: Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Synevyr, 18–20 veresnia 2019 r.) — Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 77–82) [in Ukrainian].
Izhyk, H.V. (2013). Rol i funktsii vidmerloi derevyny v bukovykh pralisakh [The role and functions of dead wood in beech old growth forests]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 9, 352–357 [in Ukrainian].
Stokland, J.N., Tomter, S.M. & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI-Proceedings, 51, 207–226 [in English].
Schuck, A. et al. (2004). Forest biodiversity indicator: dead wood — a proposed approach towards operationalising the MCPFE indicator. EFI-Proceedings, 51, 49–77 [in English].
Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].
Jonsell, M., Weslien, J. & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008888319031 [in English].
Chornobrov, O., Tymochko, I. & Bezrodnova, O. (2021). Volume of woody detritus in fresh maple-linden dibrova in Slobozhanskyi National Nature Park. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Sustainable management of natural resources, 2, 88–97. DOI: 10.33730/2310-4678.2.2021.237995 [in English]
Furdychko, O.I., Chornobrov, O.Yu., Solomakha, I.V. & Tymochko I.Ya. (2021). Otsiniuvannia zapasiv hruboho derevnoho detrytu u lisovykh ekosystemakh natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi» [Estimation of coarse woody debris stocks in forest ecosystems of Slobozhansky National Nature Park. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. Biolohiia, biotekhnolohiia, ekolohiia — Scientific reports of NULES of Ukraine. Biology, biotechnology, ecology, 1 (89). DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.003 [in Ukrainian].
Pasternak, V.P. & Yarotskyi, V.Yu. (2013). Otsiniuvannia zapasiv i dynamika vuhletsiu u lisakh Pivnichnoho skhodu Ukrainy [Carbon stock and dynamic assessment in the forests of North-East of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 23.6, 57–62 [in Ukrainian].
Yarotskyi, V.Yu., Pyvovar, T.S., Pasternak, V.P. & Harmash, A.V. (2016). Struktura lisovykh nasadzhen sosny zvychainoi Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [The Structure of Pine Stands at the Left-bank Forest-steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 26.4, 53–59. DOI: https://doi.org/10.15421/40260408 [in Ukrainian].
Tolstoukhov, A.V. (Ed.) (2007). Ekolohichna entsyklopediia: u 3 t. [Environmental Encyclopedia: in 3 vol.]. Kyiv: TOV «Tsentr ekolohichnoi osvity ta informatsii». Vol. 1: A-E [in Ukrainian].
Rudenko, L.H. (Ed.) (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartohrafiia» [in Ukrainian].
Yarotskiy, V.Yu., Pasternak, V.P. & Nazarenko, V.V. (2019). Deadwood in the oak forests of the Left Bank Forest-steppe of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, 61 (4), 247–254. DOI: https://doi.org/10.2478/ffp-2019-0024 [in English].
Chornobrov, O.Yu. et al. (2020). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u pryrodnykh lystianykh lisakh dolyny r. Vity u natsionalnomu pryrodnomu parku «Holosiivskyi» [Ecological assessment of dead wood volume in natural deciduous forests in Vita river valley in Holosiivskyi National Nature Park]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 45–54. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207680 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
