Исследование растворимости и взаимодействия в системе KНСО3 – KCl – Н2О при 30 °С
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2011.1610Ключові слова:
Pозчинність, гідрокарбонат калію, карбонат каліюАнотація
Показано, що ізотерма розчинності системи KНСО3 – KCl – Н2О при 30 °С має простий евтонічний тип з явищем висолювання KCl. Визначено, що в системі міститься карбонат калію, який утворився в результаті інконгруентної фазової реакції гідролізу та декарбонізаціїПосилання
Wasag T. Otrzymywanie potazu metoda aminowa z zastosowaniem dwuetyloaminy / [T. Wasag, T. Wasag, U. Siewielec, G. Poleszczuk] // Przemysl chemiczny. – 1974. – № 2. – P. 94 – 97.
Wasag T. Zastoswanie amin do produkcji weglanow alkalicznych / T. Wasag, T. Wasag, G. Poleszczuk // Chemik. – 1976. – Vol. 29, № 9. – P. 293 – 297.
Зубарев М.П. Фазовые равновесия в системе K+, Na+, (C2H5)2NH2+ // Cl–, HCO3- – H2O: дис. кандидата хим. наук: 02.00.01 / Зубарев Михаил Павлович. – Пермь, 2000. – 191 с.
Аносов В.Я., Озерова М.И., Фиалков Ю.Я. Основы физико-химического анализа. – М.: Наука, 1976. – 503 с.
Мазунин С.А. Основы физико-химического анализа. Часть 2. Многокомпонентные водно-солевые системы. – Пермь: ПГУ, 2000. – 212 с.
Панасенко В.А., Мазунин С.А. Растворимость в системе NaCl–(С2Н5)2NН–Н2О при 50 °С. – Л.: Журнал прикладной химии, 2004. – Т.77, №11. – С. 1912 – 1913.
Шарло Р. Методы аналитической химии. Количественный анализ неорганических соединений. – М.: Химия, 1966. – 976 с.
Крешков А.П. Основы аналитической химии / Количественный анализ. – М.: Химия, 1976. – Т. 2. – 456 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Владимир Владимирович Панасенко, Григорий Иванович Гринь, Владимир Олексеевич Панасенко, Сергей Александрович Мазунин

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.








