Підвищення комфорту робітників: експеримент впливу кольору та освітлення у збірному виробництві
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.239201Ключові слова:
комфорт для людини, виробнича збірка, колір робочого місця, рівень освітленостіАнотація
Колір і світло є основними факторами в автомобільній промисловості, однак по цій темі, пов'язаної з фізичним комфортом співробітників, проводилося небагато досліджень. Серед факторів, що впливають на комфорт роботи співробітників колір і час освітлення на робочому місці. Колір – це світло, відбите об'єктом, яке потім інтерпретується оком на основі світла, що падає на об'єкт. Значення довжини хвилі кольору в діапазоні від 380 до 780 нм впливає на продуктивність праці. Гарне освітлення впливає на умови освітлення в кімнаті, на величину освітленості. Хороший стан робочого приміщення вплине на фізичний комфорт співробітників. Фізичний комфорт співробітників був досліджений в багатьох попередніх роботах. Однак дослідження конфігурації кольорів і освітлення в робочому середовищі обробної промисловості все ще недостатньо розвинені. Це дослідження спрямоване на вимір і визначення впливу кольору і освітлення з певною довжиною хвилі кольору на величину освітленості і фізичний комфорт співробітника. Воно починається з вивчення кольору, світла, комфорту людини, а потім досліджується вплив на продуктивність працівників обробної промисловості в галузі електромонтажної збірки. Установки кольору та освітлення мають важливе значення для підвищення комфорту людини. Зелений колір з довжиною хвилі від 490 до 570 нм може збільшити максимальне значення середньої освітленості на 12,43 %. Жовтий може збільшити частоту серцевих скорочень на 4,85%, зелений – зменшити діастолу на 2,95 % і систолу на 1,29 %. Зміна розміру зіниці Л на 23,17 % і зміна розміру зіниці П на 21,43 %. Ефект зеленого кольору і часу освітлення може збільшити яскравість освітлення і знизити частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск і розмір зіниці, що вплине на фізичний комфорт співробітників.
Посилання
Ahmadi, M., Zakerian, S. A., Salmanzadeh, H. (2017). Prioritizing the ILO/IEA Ergonomic Checkpoints’ measures; a study in an assembly and packaging industry. International Journal of Industrial Ergonomics, 59, 54–63. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2017.03.002
Kahya, E. (2007). The effects of job characteristics and working conditions on job performance. International Journal of Industrial Ergonomics, 37 (6), 515–523. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2007.02.006
Ortiz, M. A., Kurvers, S. R., Bluyssen, P. M. (2017). A review of comfort, health, and energy use: Understanding daily energy use and wellbeing for the development of a new approach to study comfort. Energy and Buildings, 152, 323–335. doi: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2017.07.060
Jalil, N. A., Yunus, R. M., Said, N. S. (2012). Environmental Colour Impact upon Human Behaviour: A Review. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 35, 54–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.02.062
Berger, B. G., Motl, R. W. (2000). Exercise and mood: A selective review and synthesis of research employing the profile of mood states. Journal of Applied Sport Psychology, 12 (1), 69–92. doi: https://doi.org/10.1080/10413200008404214
Southern comfort (1983). Nature, 306 (5945), 720–720. doi: https://doi.org/10.1038/306720b0
Asadzadeh, S. M., Azadeh, A., Negahban, A., Sotoudeh, A. (2013). Assessment and improvement of integrated HSE and macro-ergonomics factors by fuzzy cognitive maps: The case of a large gas refinery. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 26 (6), 1015–1026. doi: https://doi.org/10.1016/j.jlp.2013.03.007
Taha, Z., Soewardi, H., Dawal, S. Z. M. (2014). Axiomatic design principles in analysing the ergonomics design parameter of a virtual environment. International Journal of Industrial Ergonomics, 44 (3), 368–373. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2013.11.007
Küller, R., Ballal, S., Laike, T., Mikellides, B., Tonello, G. (2006). The impact of light and colour on psychological mood: a cross-cultural study of indoor work environments. Ergonomics, 49 (14), 1496–1507. doi: https://doi.org/10.1080/00140130600858142
Eljak, S. A., Hassan, H. A., Gorafi, Y. S. A., Mohamed Ahmed, I. A., Ali, M. Z. A. (2018). Effect of fertilizers application and growing environment on physicochemical properties and bread making quality of Sudanese wheat cultivar. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 17 (4), 376–384. doi: https://doi.org/10.1016/j.jssas.2016.09.002
Tantanatewin, W., Inkarojrit, V. (2016). Effects of color and lighting on retail impression and identity. Journal of Environmental Psychology, 46, 197–205. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2016.04.015
De Korte, E. M., Spiekman, M., Hoes-van Oeffelen, L., van der Zande, B., Vissenberg, G., Huiskes, G., Kuijt-Evers, L. F. M. (2015). Personal environmental control: Effects of pre-set conditions for heating and lighting on personal settings, task performance and comfort experience. Building and Environment, 86, 166–176. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2015.01.002
Dianat, I., Vahedi, A., Dehnavi, S. (2016). Association between objective and subjective assessments of environmental ergonomic factors in manufacturing plants. International Journal of Industrial Ergonomics, 54, 26–31. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2015.12.004
Bian, Y., Luo, T. (2017). Investigation of visual comfort metrics from subjective responses in China: A study in offices with daylight. Building and Environment, 123, 661–671. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2017.07.035
Zainordin, N. B., Abdullah, S. M. B., Baharum, Z. B. A. (2012). Light and Space: Users Perception towards Energy Efficient Buildings. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 36, 51–60. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.03.006
Azadeh, A., Sheikhalishahi, M. (2015). An Efficient Taguchi Approach for the Performance Optimization of Health, Safety, Environment and Ergonomics in Generation Companies. Safety and Health at Work, 6 (2), 77–84. doi: https://doi.org/10.1016/j.shaw.2014.11.001
Bhattacharyya, D., Chowdhury, B., Chatterjee, T., Pal, M., Majumdar, D. (2014). Selection of character/background colour combinations for onscreen searching tasks: An eye movement, subjective and performance approach. Displays, 35 (3), 101–109. doi: https://doi.org/10.1016/j.displa.2014.03.002
Iacomussi, P., Radis, M., Rossi, G., Rossi, L. (2015). Visual Comfort with LED Lighting. Energy Procedia, 78, 729–734. doi: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2015.11.082
Mikellides, B. (2017). Colour psychology. Colour Design, 193–214. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-101270-3.00008-4
Boduch, M., Fincher, W. (2009). Standards of Human Comfort. Seminar in Sustainable Architecture. Available at: https://soa.utexas.edu/sites/default/disk/preliminary/preliminary/1-Boduch_Fincher-Standards_of_Human_Comfort.pdf
Chellappa, S. L., Steiner, R., Blattner, P., Oelhafen, P., Götz, T., Cajochen, C. (2011). Non-Visual Effects of Light on Melatonin, Alertness and Cognitive Performance: Can Blue-Enriched Light Keep Us Alert? PLoS ONE, 6 (1), e16429. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0016429
Hunt, R. W. G. (2004). The Reproduction of Colour. John Wiley & Sons. doi: https://doi.org/10.1002/0470024275
Gamito, M., Silva, F. M. da. (2015). Color Ergonomic Function in Urban Chromatic Plans. Procedia Manufacturing, 3, 5905–5911. doi: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2015.07.901
Azadeh, A., Roudi, E., Salehi, V. (2017). Optimum design approach based on integrated macro-ergonomics and resilience engineering in a tile and ceramic factory. Safety Science, 96, 62–74. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2017.02.017
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Iftitah Ruwana, Pratikto Pratikto, Sugiono Sugiono, Oyong Novareza
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
