Комплексна фізична післяопераційна реабілітація пацієнтів із синдромом латеральної гіперпресії надколінка в постіммобілізаційному періоді

Борис Анатолійович Пустовойт, Катерина Борисівна Пустовойт

Анотація


Мета: проаналізувати вплив розробленої комплексної реабілітаційної  програми пацієнтів із синдромом латеральної гіперпресії надколінка в постіммобілізаційному періоді після хірургічного лікування. Матеріал і методи: в дослідженні взяло участь 24 хворих з діагнозом хондромаляція надколінка I-III ступеня, синдром латеральної гіперпресії спадково схильного ґенезу. Хворі були рандомізовано розподілені на дві групи: основна – 13 осіб, контрольна – 11 осіб. Всім хворим зроблені ідентичні хірургічні втручання – реконструкція розгинального апарату колінного суглобу. Контроль больового синдрому оцінювався за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), а також проводилось вимірювання кута згинання в колінному суглобі. Після операційного втручання пацієнти на протязі 4 тижнів отримували курс комплексної реабілітації. В основній групі комплекс реабілітації крім лікувальної фізкультури та фізіотерапії включав ще аквааеробіку та підводний масаж. В контрольній групі пацієнти отримували реабілітацію у вигляді лікувальної фізкультури, масажу та фізіотерапії. Отримані результати були оброблені за допомогою програми математичної статистики «StatSoft» (Dell). Результати: при проведенні першого тесту, на 14 добу після операції, показник болю у колінному суглобі хворих в основній групі склав 59,8±11,1 балів, у хворих контрольної групи - 67,7±11,0; різниця показників не досягала статистично значущого рівня (p=0,847). Після проведеної реабілітації при проведенні другого тесту, на 42 добу після операції, показники болю в обох групах статистично значущо (р=0,001) стали меншими. Але показник болю у хворих основної групи склав 14,2±11,1 балів, та був статистично значущо (р=0,001) меншим, ніж у хворих контрольної групи 53,6±9,2. Обсяг рухів в колінному суглобі при першому тестуванні в обох групах в середньому становив 14,0±2,0°, після проведення реабілітації при повторному тестуванні обсяг рухів в колінному суглобі в обох групах статистично значущо збільшився (р=0,001). В основній групі він склав 102,0±3,0°, в контрольній - був статистично значущо (р=0,001) меншим – 82,0±8,0°. Висновки: проведення комплексної післяопераційної реабілітації - ефективно та обов’язково. Включення в реабілітаційний комплекс аквааеробіки та підводного масажу є інноваційним та ефективним в післяопераційній реабілітації у пацієнтів з синдромом латеральної гіперпресії надколінка.


Ключові слова


синдром латеральної гіперпресії надколінка, фізична реабілітація, дводний масаж, аквааеробіка.

Повний текст:

PDF

Посилання


Корж Н.А. Филиппенко В.А., Дедух Н.В. (2004), « Остеоартроз – подходы к лечению», Вісник ортопедії, травматології та протезування, №3. С.75‒78.

Сименач Б.И., Бабуркина Е.П., Пустовойт Б.А. (2015), Заболевания коленного сустава, обусловленные наследстенной предрасположенностью (лечебно- диагностическая тактика), Харьков, 477 с.

Пустовойт К.Б. (2013), Роль диспластичних деформацій кісткових компонентів колінного суглоба у формуванні гонартрозу, прогноз його розвитку: автореф. дис. канд. мед. наук з травмат. та ортоп. , Харків, 20 с.

Пустовойт Б.А. (1996), Хірургічна профілактика диспластичного гонартрозу: автореф. дис. д-р мед. наук з травмат. та ортоп., Харків, 43с.

Герасименко М.А. (2011), Современный подход к диагностике и лечению острой и хронической латеральной нестабильности надколенника в молодом воздасте, Медицинский журнал, № 3. С.40-43.

Мухін В.М. (2009), Фізічна реабілітація, Київ, 486 c.

Каптелін А. Ф. (1986), Гідрокінезотерапія в ортопедії і травматології, Москва, 224 с.

Kalmykova, Yu.S. (2014), Metody doslidzhennya u fizychniy reabilitatsiyi: doslidzhennya fizychnoho rozvytku [Methods of research in physical rehabilitation: research on physical development], KhSAPC, Kharkiv.




Copyright (c) 2019 Борис Анатолійович Пустовойт, Катерина Борисівна Пустовойт