Особливості морфо-функціонального стану спортсменів з нетиповими варіантами змін автономної регуляції серцевого ритму у відповідь на фізичне навантаження

Автор(и)

  • О.В. Гузій
  • О.П. Романчук
  • А.В. Магльований

Анотація

Мета: визначити особливості морфо-функціональних параметрів висококваліфікованих спортсменів, у яких у відповідь на інтенсивне фізичне навантаження відзначались нетипові варіанти змін автономної регуляції серцевого ритму. Матеріал і методи: в дослідженні приймали участь 202 висококваліфіковані спортсмени чоловічої статі різних видів спорту. У вихідному стані проводились рутинні виміри розмірів тіла та функцій організму за стандартними методиками, розраховувались індекс Кердо, індекс Робінсона, адаптаційний потенціал Баєвського, рівень фізичного стану. Кардіореспіраторна система досліджувалась з використанням методу спіроартеріокардіоритмографії перед тренувальним навантаженням (К1), одразу після нього (К2), а також наступного після тренування ранку (К3). Проводився аналіз варіабельності серцевого ритму за способом, запропонованим Н.І. Шлик. Були визначені спортсмени з нетиповими варіанти змін автономної регуляції серцевого ритму, які свідчили про ймовірний розвиток перевтоми (ГС1 – 9 осіб) та перенапруження за симпатичним (ГС2 – 10 осіб) та парасимпатичним типами (ГС3 – 9 осіб). Результати: визначені морфо-функціональні особливості спортсменів дозволяють припустити, що при розвитку перевтоми одними із важливих показників є зниження життєвого індексу та збільшення АП Баєвського, при стійкому переважанні симпатичних впливів важливе значення має більший вміст жирової маси та підвищення діастолічного артеріального тиску на тлі незмінних значень систолічного артеріального тиску, при стійкому переважанні парасимпатичних впливів важливими є низькі індекс маси тіла, обвід грудної клітини на тлі збільшення її рухливості, а також значущі зміни індексів, які визначають виражену економізацію серцево-судинної системи та передбачають високу працездатність. Висновки: В цілому визначені особливості не дають чіткої можливості прогнозувати розвиток нетипових змін автономної регуляції серцево-судинної системи у відповідь на інтенсивне фізичне навантаження, проте можуть бути корисними при визначенні станів тренованості, перевтоми та перенапруження організму спортсменів.

Ключові слова:  морфо-функціональний стан, автономна регуляція, спортсмени, фізичне навантаження.

Посилання

Абрамова, Т. Ф., Никитина, Т. М., Кочеткова, Н. И. (2013). Лабильные компоненты массы тела – критерии общей физической подготовленности и контроля текущей и долговременной адаптации к тренировочным нагрузкам. Методические указания. М.: ООО Скайпринт.

Агаджанян, Н. А., Баевский, Р. М., Берсенева, А. П. (2006). Проблемы адаптации и учение о здоровье. М.: РУДН.

Апанасенко, Г. Л., Попова, Л. А., Маглеваный, А. В. (2012). Санология. Основы управления здоровьем. Saarbrukken: Lambert Academic Publishing.

Баевский, Р. М., Берсенева, А. П. (2008). Введение в донозологическую диагностику. М.: Слово.

Дорохов, Р. Н., Губа, В. П. (2002). Спортивная морфология. М.: СпортАкадемПресс.

Дорохов, Р. Н., Чернова, В. Н., Бубненкова, О. М. (2016). Интеграция соматометрических и функциональных показателей детей и подростков. Известия Смоленского государственного университета. 1 (33), 291-297.

Гузій, О. В. (2019). Зміни типів автономної регуляції серцевого ритму за впливу інтенсивних фізичних навантажень. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 10(118), 43-49.

Запорожан, В. Н. (ред.). (2014). Факторы и механизмы саногенеза. Одесса: ОНМедУ.

Крыжановский, Г. Н. (ред.). (2002)..Дизрегуляционная патология. М.: Медицина.

Романчук, А. П. (2005). Вегетативная регуляция кардиореспираторной системы в динамике годичного тренировочного цикла. Теория и практика физической культуры, 6, 42-45.

Романчук, А. П. (2003). Концептуальные предпосылки саногенетического мониторинга лиц, занимающихся физической культурой и спортом. Теория и практика физической культуры, 1, 50-53.

Романчук, А. П., Гузий, О. В. (2014). Антропометрические корреляты реакции сердечно-сосудистой системы на стандартную физическую нагрузку спортсменов игровых видов спорта. Journal of Health Sciences, 4(7):037–046.

Романчук, А. П., Овчарек, А. М., Браславский, И. А. (2006). Вегетативное обеспечение кардиореспираторной системы спортсменов различных специализаций. Теория и практика физической культуры, 7, 48-50.

Романчук, О. П. (2010). Лікарсько-педагогічний контроль в оздоровчій фізичній культурі. Одеса: Букаєв В.В.

Сокрут, В. Н., Казаков, В. Н. (ред.). (2011). Медицинская реабилитация в спорте. Донецк: «Каштан».

Шлык, Н. И. (2009). Сердечный ритм и тип регуляции у детей, подростков и спортсменов. Ижевск.

Guziy, O. V., Romanchuk, A. P. (2017). Multifunctional determinants of athletes’ health Journal of Medicine and Health Research. 2(1), 12–21.

Pivovarov, V. V. (2011). Information-measuring system for functional diagnostics of nervous regulation of blood circulation. Part II. The implementation. Automation and remote control. 72(3), P.671–676. doi: 10.1134/S0005117911030192

Романчук О.П., Гузій О.В. (2020). Сучасні підходи до об’єктивізації функціонального стану організму спортсменів при поточних обстеженнях. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології. № 5(1). С. 8-18.

##submission.downloads##

Як цитувати

Гузій, О., Романчук, О., & Магльований, А. (2020). Особливості морфо-функціонального стану спортсменів з нетиповими варіантами змін автономної регуляції серцевого ритму у відповідь на фізичне навантаження. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 5(2), 4–10. вилучено із http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/208211

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають