Відношення висококваліфікованих спортсменів до засобів відновлення організму в умовах навчально-тренувального процесу

Автор(и)

  • О.В. Гузій
  • А.В Магльований
  • О.П Романчук
  • В.М. Трач

Ключові слова:

спортсмени, засоби відновлення, навчально-тренувальний процес

Анотація

Відновлення спортсменів в навчально-тренувальному процесі має важливе значення для підвищення рівня тренованості і запобігання розвитку станів перенапруження та перетренованості. Мета: Визначити відношення висококваліфікованих спортсменів до використання засобів відновлення організму в навчально-тренувальному процесі. Матеріал і методи: опитані 202 висококваліфікованих спортсмена чоловічої статі віком 22,6±2,8 років, які є представниками ациклічних видів спорту. Стаж занять спортом складав 10,3±3,1 роки. В комплексі з іншими методами дослідження проводилось анкетування. Анкета включала 4 блоки запитань, один з яких характеризував відношення спортсменів до відновних процедур. Результати: показано, що під час відновлення спортсмени надають перевагу сауні (46% - періодично та 23,3% - часто), водним процедурам (41,6% - періодично та 22,3% - часто) та масажу (45,5% - періодично та 9,9% - часто). Дуже рідко спортсмени використовують кінезотерапію (15,9%) та відновлювальний автотренінг (9,9%). Позитивне відношення до використання засобів відновлення пов’язане з віком спортсменів (r = 0,231, р = 0,020) та стажем їх занять (r = 0,294, р = 0,003). До використання сауни схильні спортсмени з погіршенням роботоздатності, відчуттям підвищеної збудливості, поверхневим сном, відчуттям важкості в робочих м’язах. Використанню масажу надають перевагу спортсмени з відчуттям підвищеної збудливості, апатією, перепадами настрою та відчуттям втоми наступного після тренування ранку. Висновок: опитування показало розуміння недостатньої організації процесу відновлення, коли активні засоби відновлення використовуються недостатньо, не дивлячись на те, що вони мають істотні можливості попередження розвитку станів перенапруження та перетренованості.

Посилання

Баевский, Р., & Берсенева, А. (2008). Введение в донозологическую диагностику. Слово.

Гузій, О. (2020). Кореляції клінічно значущих та інших суб’єктивних ознак стану організму у висококваліфікованих спортсменів. Український журнал медицини, біології та спорту, 5(6)

Гузій, О., & Вовканич, А. (2018). Засоби фізичної терапії у відновленні організму спортсменів у навчально-тренувальному процесі. Спортивна наука України, 6(88), 11–19.

Гузій, О., Магльований, А., & Романчук, О. (2018). Характеристика змін варіабельності серцевого ритму при фізичних навантаженнях і їх значення для оцінки функціональної підготовленості спортсменів. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, 30, 27–34. https://doi.org/10.15330/fcult.30.стор.27-34

Меерсон, Ф. (1986). О “цене” адаптации. Патологическая физиология и экспериментальная терапия, 3, 9–19.

Михалюк, Є., Гуніна, Л., Сиволап, В., & Головащенко, Р. (2019). Фізіологічні та потенційно патологічні зміни на ЕКГ у представників плавання різних спортивних кваліфікацій. Запорізький медичний журнал, 21(1(112)), 39–43.

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155800

Михалюк, Е., & Сыволап, В. (2006). Изменение структурно-геометрических, функциональных показателей сердца и содержания тропонина I при метаболической кардиомиопатии вследствие физического перенапряжения у футболистов высокого класса. Буковинський медичний вісник, 10(1), 43.

Москвин, В., & Москвина, Н. (2015). Индивидуальные различия функциональной асимметрии в спорте. Наука в Олимпийском спорте, 2, 58–62.

Неханевич, О. (2014). Ознаки дезадаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень за даними варіабельності серцевого ритму. Вісник проблем біології і медицини, 1(106), 317–320.

Паненко, А., Носкін, Л., & Романчук, О. (2004). Індивідуальне санотипування як основа адресатних корекційно-реабілітаційних заходів. Одеський медичний журнал, 1, 65–68.

Романчук, О. (2010). Лікарсько-педагогічний контроль в оздоровчій фізичній культурі. Букаєв В.В. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.5033.1681

Романчук, О., & Гузій, О. (2020). Центральний рівень сенсомоторної регуляції спортсменів при формуванні перенапруження серцево-судинної системи. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 5(1), 41–51. https://doi.org/10.5281/zenodo.3903485

Романчук, О., & Пісарук, В. (2013). Зміни показників центральної гемодинаміки кваліфікованих спортсменів при тестуванні з використанням керованого дихання та їх оцінка. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 11(77–84).

Сокрут, В., & Казаков, В. (2011). Медицинская реабилитация в спорте. Каштан.

Angeli, A., Minetto, M., Dovio, A., & Paccotti, P. (2004). The overtraining syndrome in athletes: a stress-related disorder. Journal of Endocrinological Investigation, 27(6), 603–612. https://doi.org/10.1007/BF03347487

Bellenger, C. R., Thomson, R. L., Robertson, E. Y., Davison, K., Nelson, M. J., Karavirta, L., & Buckley, J. D. (2017). The effect of functional overreaching on parameters of autonomic heart rate regulation. European Journal of Applied Physiology, 117(3), 541–550. https://doi.org/10.1007/s00421-017-3549-5

Berriel, G. P., Costa, R. R., da Silva, E. S., Schons, P., de Vargas, G. D., Peyré-Tartaruga, L. A., & Kruel, L. F. M. (2020). Stress and recovery perception, creatine kinase levels, and performance parameters of male volleyball athletes in a preseason for a championship. Sports Medicine - Open, 6(1), 26. https://doi.org/10.1186/s40798-020-00255-w

Borges, L. S., Cerqueira, M. S., dos Santos Rocha, J. A., Conrado, L. A. L., Machado, M., Pereira, R., & Pinto Neto, O. (2014). Light-emitting diode phototherapy improves muscle recovery after a damaging exercise. Lasers in Medical Science, 29(3), 1139–1144. https://doi.org/10.1007/s10103-013-1486-z

Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2018). Body composition, metabolism, sleep, psychological and eating patterns of overtraining syndrome: Results of the EROS study (EROS-PROFILE). Journal of Sports Sciences, 36(16), 1902–1910. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1424498

Coates, A. M., Hammond, S., & Burr, J. F. (2018). Investigating the use of pre-training measures of autonomic regulation for assessing functional overreaching in endurance athletes. European Journal of Sport Science, 18(7), 965–974. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1458907

Crawford, D. A., Heinrich, K. M., Drake, N. B., DeBlauw, J., & Carper, M. J. (2020). Heart rate variability mediates motivation and fatigue throughout a high-intensity exercise program. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism = Physiologie Appliquee, Nutrition et Metabolisme, 45(2), 193–202. https://doi.org/10.1139/apnm-2019-0123

Drezner, J. A., Sharma, S., Baggish, A., Papadakis, M., Wilson, M. G., Prutkin, J. M., Gerche, A. La, Ackerman, M. J., Borjesson, M., Salerno, J. C., Asif, I. M., Owens, D. S., Chung, E. H., Emery, M. S., Froelicher, V. F., Heidbuchel, H., Adamuz, C., Asplund, C. A., Cohen, G., … Corrado, D. (2017). International criteria for electrocardiographic interpretation in athletes: Consensus statement. British Journal of Sports Medicine, 51(9), 704–731. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-097331

Earp, J. E., Hatfield, D. L., Sherman, A., Lee, E. C., & Kraemer, W. J. (2019). Cold-water immersion blunts and delays increases in circulating testosterone and cytokines post-resistance exercise. European Journal of Applied Physiology, 119(8), 1901–1907. https://doi.org/10.1007/s00421-019-04178-7

Hackney, A. C., & Koltun, K. J. (2012). The immune system and overtraining in athletes: clinical implications. Acta Clinica Croatica, 51(4), 633–641. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23540172

Guzii, О., & Romanchuk, A. (2016). Sensitivity of arterial baroreflex in the terms of body recovery after training load. Zaporozhye Medical Journal, 3 (96), 24–29. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.3.76922

Guzii, O., & Romanchuk, A. (2018). Determinants of the functional state of sportsmen using heart rate variability measurements in tests with controlled respiration. Journal of Physical Education and Sport, 18(2), 715–724. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.02105

Kreher, J. B. (2016). Diagnosis and prevention of overtraining syndrome: an opinion on education strategies. Open Access Journal of Sports Medicine, 7, 115–122. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S91657

Kreher, J. B., & Schwartz, J. B. (2012). Overtraining syndrome: a practical guide. Sports Health, 4(2), 128–138. https://doi.org/10.1177/1941738111434406

Le Meur, Y., Hausswirth, C., Natta, F., Couturier, A., Bignet, F., & Vidal, P. P. (2013). A multidisciplinary approach to overreaching detection in endurance trained athletes. Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md. : 1985), 114(3), 411–420. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.01254.2012

Laukkanen, T., Lipponen, J., Kunutsor, S. K., Zaccardi, F., Araújo, C. G. S., Mäkikallio, T. H., Khan, H., Willeit, P., Lee, E., Poikonen, S., Tarvainen, M., & Laukkanen, J. A. (2019). Recovery from sauna bathing favorably modulates cardiac autonomic nervous system. Complementary Therapies in Medicine, 45, 190–197. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2019.06.011

Meeusen, R., Watson, P., Hasegawa, H., Roelands, B., & Piacentini, M. F. (2007). Brain neurotransmitters in fatigue and overtraining. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism = Physiologie Appliquee, Nutrition et Metabolisme, 32(5), 857–864. https://doi.org/10.1139/H07-080

Mittly, V., Németh, Z., Berényi, K., & Mintál, T. (2016). Mind Does Matter: The Psychological Effect of Ankle Injury in Sport. Journal Psychol Psychother, 6, 278. https://doi.org/10.4172/2161-0487.1000278

Noskin, L., Rubinskiy, A., & Romanchuk, A. (2018). Indications of the Level Individual Cardiovascular and Respiratory Homeostasis Using Continuous Spiroarteriocardiorhythmography. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 6(1). https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.06.001309

Purvis, D., Gonsalves, S., & Deuster, P. A. (2010). Physiological and Psychological Fatigue in Extreme Conditions: Overtraining and Elite Athletes. PM&R, 2(5), 442–450. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2010.03.025

Reichel, T., Boßlau, T. K., Palmowski, J., Eder, K., Ringseis, R., Mooren, F. C., Walscheid, R., Bothur, E., Samel, S., Frech, T., Philippe, M., & Krüger, K. (2020). Reliability and suitability of physiological exercise response and recovery markers. Scientific Reports, 10(1), 11924. https://doi.org/10.1038/s41598-020-69280-9

Roberts, L. A., Nosaka, K., Coombes, J. S., & Peake, J. M. (2014). Cold water immersion enhances recovery of submaximal muscle function after resistance exercise. American Journal of Physiology. Regulatory, Integrative and Comparative Physiology, 307(8), R998–R1008. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00180.2014

Romanchuk, A., & Guzii, O. (2018). Level of Athlete’s Health and Blood Pressure Variability. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 10(3). https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.10.001943

Romanchuk, A., & Guzii, O. (2017). Multifunctional determinants of athletes’ health. Journal of Medicine and Health Research, 2(1), 12–21. https://www.ikprress.org/index.php/JOMAHR/article/view/3314

Romanchuk, O., & Guzii, O. (2020). Peculiarities of Changes in Respiratory Variability under the Influence of Training Load in Athletes with Cardiovascular Overstrain by Sympathetic Type. International Journal of Education and Science, 3(2), 54. https://doi.org/10.26697/ijes.2020.2.38

Romanchuk, O., & Guzii, O. (2020). Sensorimotor Criteria for the Formation of the Autonomic Overstrain of the Athletes’ Cardiovascular System. International Journal of Science Annals, 3(1), 46–53. https://doi.org/10.26697/ijsa.2020.1.6

Saw, A. E., Main, L. C., & Gastin, P. B. (2015). Monitoring athletes through self-report: factors influencing implementation. Journal of Sports Science & Medicine, 14(1), 137–146. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25729301

Starling, L. T., Nellemann, S., Parkes, A., & Lambert, M. I. (2020). The Fatigue and Fitness Test for Teams (FFITT): A practical option for monitoring athletes in a team as individuals. European Journal of Sport Science, 20(1), 106–114. https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1612951

##submission.downloads##

Як цитувати

Гузій, О., Магльований, А., Романчук, О., & Трач, В. (2020). Відношення висококваліфікованих спортсменів до засобів відновлення організму в умовах навчально-тренувального процесу. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 5(3), 12–20. вилучено із http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/223030