Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології http://journals.uran.ua/frir_journal <div id="focusAndScope"> <p><strong>ISSN 2522-1906 (Print)</strong><br /><strong>ISSN 2522-1914 (Online)</strong></p> <p><strong>Key title:</strong> Fìzična reabìlìtacìâ ta rekreacìjno-ozdorovčì tehnologìï<br /><strong>Abbreviated key title:</strong> Fìz. reabìl. rekreac.-ozdor. tehnol.</p> <p><strong>Видавець: </strong>Харківська державна академія фізичної культури<br /><strong>Засновано: </strong>2016 рік<br /><strong>Періодичність:</strong> 4 рази на рік<br />Мови видання – українська, англійська</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong><br />КВ No25194-15134Р від 26.07.2022</p> <p>У журналі публікуються статті за тематикою: фізична терапія, ерготерапія при різних нозологіях, фізична та реабілітаційна медицина, реабілітація в спорті, функціональні методи обстеження в реабілітації, масаж в реабілітації, оцінка якості життя та її взаємозв'язок зі здоров'ям, кінезіотерапія.</p> <p>Матеріали наукового журналу представляють теоретичний і практичний інтерес для докторантів, аспірантів, магістрів, реабіліітологів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, лікарів ФРМ, спортивних лікарів, масажистів, науково-педагогічних працівників.</p> <p><strong>Головний редактор:</strong><br /><strong>Юлія Калмикова <a href="https://orcid.org/0000-0002-6227-8046"><img src="https://sportpedagogy.org.ua/images/ORCIDiD_icon16x16.png" alt="orcid" /></a></strong><br />кандидат наук з фізичного виховання і спорту (фізична реабілітація), доцент. Харківська державна академія фізичної культури (м. Харків, Україна)</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong><br />Харківська державна академія фізичної культури<br />Переможна вул, 21<br />Харків, Україна, 61202<br />frirjournals2016@gmail.com</p> <p> </p> <p> </p> <p>Статті в цьому журналі публікуються у <strong>відкритому доступі</strong></p> </div> <p> </p> uk-UA <h1 class="page_title"> </h1> <h1 class="page_title"> </h1> kaf.physical.therapy@gmail.com (Юлія Калмикова ) hdafk.edu@gmail.com (Valeriia Kashtanova) Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Вплив Юмейхо-терапії на морфометричні параметри підлітків з порушеннями постави http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260618 <p>Метою даного дослідження було визначення впливу курсу занять з Юмейхо-терапії на морфометричні параметри підлітків з порушеннями постави. Матеріал і методи: дослідження проводилось на базі Центру Юмейхо (м. Львів) упродовж 2021 року. Під наглядом впродовж 6-ти тижнів знаходились 12 підлітків віком 15,4±1,5 роки, серед яких 5 хлопців віком 16,2±1,6 роки та 7 дівчат віком 14,9±1,2 роки, які мали різні порушення постави. У всіх підлітків відзначались різні форми спини (гіперкіфотична, кругло-увігнута, плоска), у 10 з них відзначавсь сколіотична постава. На початку та впродовж курсу Юмейхо-терапії щотижнево проводились антропометричні вимірювання, спірометрія. Результати: ефект застосування Юмейхо-терапії стосувався покращення постави як у підлітків з ознаками сколіотичної постави, так і у підлітків, з порушеннями форм спини. Збільшились варіанти нормальної постави з 16,7% до 50% та нормальної форми спини з 0% до 41,6%. Наприкінці курсу позитивно-значущими виявились зміни у обводу грудної клітни з 84,5 (81,5; 90,5) см до 86,0 (83,5; 92,5) см, р=0,008, її екскурсії з 4,0 (3,0; 6,0) см до 6,8 (5,0; 9,0) см, р=0,005, життєвого індексу з 53,7 (50,2; 68,6) мл/кг до 66,4 (61,3; 80,2) мл/кг, р=0,005, динамометрії лівої з 17,5 (8,1; 27,3) кг до 26,9 (20,1; 40,4) кг, р=0,002 та правої з 26,2 (12,5; 30,8) кг до 29,2 (19,4; 41,3) кг, р=0,002, кінцівок. До кінця курсу вирівнялись відмінності динамометрії між правою та лівою руками. Висновки: дослідження показало, що Юмейхо-терапія має значущий вплив на морфометричні параметри дихальної системи, її кістяка, а також силові здібності підлітків з порушеннями постави.</p> Олександр Романчук, Василь Ганіткевич Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260618 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Ефективність тренування з використанням балансуючої платформи в реабілітації у хворих після перенесеної коронавірусної хвороби з міогенною цервікалгією http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260620 <p>Пандемія коронавірусу протягом останніх 3 років призвела до зростання гіподинамії у людей працездатного віку, що супроводжується гіпотонією м’язів осьового скелету. Відомо, що міогенна цервікалгія є одним з розповсюджених проявів постковідного синдрому, а саме, 73% хворих, які звернулись за реабілітацією після перенесеної коронавірусної інфекції мали прояви міогенної цервікалгії. Але методи фізичної терапії даного контингенту хворих виявилися не достатніми. Звідси виникає потреба в дієвих та доступних програмах фізичної терапії для всіх категорій людей. Розвиток і вдосконалення теоретичних основ знань та застосування нових і вдосконалення найбільш прогресивних методів профілактики і реабілітації осіб з міогенною цервікалгією, зокрема, після перенесеної короновірусної інфекції COVID-19, є важливим завданням на сучасному етапі розвитку реабілітації в Україні. Використання методу тренування на балансуючій платформі з вільною вагою для задіяння пропріорецепції, координації та м’язового тонусу має бути дієвим в реабілітації пацієнтів, які перенесли коронавірусну хворобу. Мета дослідження: удосконалення рухової координації хворих після перенесеної коронавірусної інфекції з міогенною цервікалгією через комбіноване використання лікувальної гімнастики та вправ на балансуючій платформі. Матеріал і методи: дослідження проводилось протягом 2 місяців у 18 пацієнтів (10 – жінок і 8 чоловіків) у віці від 30 до 45 років. Відповідні пацієнти були розділені на дві групи: експериментальна (ЕГ) та контрольна (КГ) по десять осіб у кожній групі. Був задіяний метод виконання вправ лікувальної гімнастики на балансуючій платформі з вільною вагою, тобто з використанням гантелей та фітнес резинок. Висновки: було доведено ефективність розробленої програми фізичної терапії та доцільність використання балансуючої платформи «Stein Massage Balance Рlatform» в програмі фізичної терапії осіб після перенесеної коронавірусної інфекції.</p> Андрій Істомін, Наталія Мартинова, Ольга Білецька Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260620 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Програма фізичної терапії для осіб з хронічним обструктивним захворюванням легень http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260622 <p>В статті розглянуто проблему патологій дихальної системи, зокрема хронічного обструктивного захворювання легень. Мета дослідження є обґрунтування ефективності комплексу засобів фізичної реабілітації при хронічному обструктивному захворюванні легень. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 23 хворих, віком від 40 до 60 років. Тривалість курсу лікування і реабілітації становила, у середньому, 15-20 днів. Для оцінювання ефективності проведеної реабілітації в контрольній і основній групах були застосовані наступні методи дослідження: педагогічне дослідження, антропометрія (вік, вага, зріст, екскурсія грудної клітки), визначення ЧСС, частоти дихання, спірографічне обстеження (ЖЄЛ), проби Штанге і Генче. Результати: запропоновано програму фізичної терапії, засновану на методиках парадоксального дихання. Апробовано та обґрунтовано запропоновану гіпотезу. Результатом дослідження стало достовірне підвищення показників в основній групі. Висновки: застосування програм фізичної терапії на основі дихальних методик парадоксального дихання (методик О.М. Стрельнікової та К.П. Бутейко) є одним з найбільш дієвих засобів відновлення функцій дихальної системи.</p> Алла Ковальова , Уляна Ковальова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260622 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Застосування методики CIMT-терапії при дитячому церебральному паралічі http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260626 <p>У роботі наведено теоретичний аналіз та узагальнення застосування методики CIMT-терапії дітей, хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Нині проблема ДЦП в Україні привертає до себе підвищену увагу через збільшення поширеності захворювання, тому виникає потреба в профілактиці та лікуванні дітей, хворих на ДЦП. Мета дослідження − теоретично обґрунтувати застосування CIMT-терапії при дитячому церебральному паралічі. Матеріал та методи дослідження. Одним серед популярних підходів до лікування є примусова терапія або рухова терапія, викликана обмеженням (CIMT). Терапія рухами, викликана обмеженнями, – це практика, яка використовується фізичними терапевтами для допомоги відновлення функцій верхніх кінцівок у людей з неврологічними руховими порушеннями, яка була розроблена для використання її у пацієнтів після інсульту, а потім застосування було розширено для лікування інших захворювань центральної нервової системи, таких як церебральний параліч. Результати дослідження. Результати дослідження показали, що CIMT-терапія при ДЦП покращує рухові можливості ураженої сторони. При руховій терапії, викликаною обмеженням відзначається активність головного мозку і спостерігається перебудова сірої речовини в корі та гіпокампі. Особливо важливе раннє втручання, оскільки спричинена навчанням пластичність мозку в ранньому віці має унікальний вплив на розвиток мозку. Висновок. CIMT-терапія є ефективним методом лікування задля підвищення рухливості уражених верхніх кінцівок дітей з геміплегічним або моноплегічним церебральним паралічем шляхом оптимізації нейропластичності.</p> Ірина Бівол, Олена Бурка Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260626 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Формування культури здо-ров’я студентів за допомогою фітнес-технологій у ВНЗ http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260627 <p>У статті розглядається фізичне виховання як поняття культури здоров’я студентів у гуманістичній парадигмі вищої школи. Зазначається, що процес модернізації торкається всіх сфер життя студентів. З’ясовано причини необхідності реформування та пом’якшення фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах. Визначено основні аспекти сучасних фітнес-технологій оздоровлення як ефективного засобу покращення стану здоров’я та фізичного розвитку студентів. Науково обґрунтовано необхідність цілеспрямованого впровадження в систему вищих навчальних закладів України нових інноваційних фітнес-технологій. Останнім часом спостерігається зниження фізичної активності студентської через стрімке зростання інформаційних технологій. Це стало причиною поганого самопочуття, зниження фізичного рівня та стійкості організму до поганих умов навколишнього середовища.<br>Єдиним ефективним способом протидії їм є оздоровча фітнес-діяльність, яка здатна зміцнювати та підтримувати належний рівень здоров’я, підвищуючи активність і рівень тренованості та покращуючи морфофункціональні показники учнів. Для актуалізації цих принципів необхідно використовувати нові підходи, засоби та технології та індивідуальні вікові особливості та потреби учнів. Аналіз сучасних тенденцій удосконалення системи фізичної культури дає можливість стверджувати, що зараз формуються нові об’єктивні умови для вирішення цієї проблеми в просторі нового соціально-культурного явища – фітнес-культури сучасного суспільства. Специфічного змісту набуває необхідність впровадження оздоровчого фітнесу як сфери формування культурної, загальноосвітньої грамотності молоді в рамках розуміння оздоровчого значення фізичної культури як частини загальної культури вищої школи.<br>Дуже потужним стимулом впровадження оздоровчого фітнесу у вищих навчальних закладах України є його позитивний вплив на стан здоров’я, адаптаційні та фізичні можливості сучасної молоді, що є головним і першочерговим завданням нашої держави.</p> Катерина Максимова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260627 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Особливості мотивації юнаків 16-17 років до фізкультурно-оздоровчих занять з елементами акварекреації http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260628 <p>В статті розглянуто можливі шляхи застосування акварекреації в процесі фізкультурно-оздоровчих занять для юнаків 16-17 років. Метою даного дослідження є – обґрунтування системи підходів щодо формування мотивації до фізкультурно-оздоровчих занять з елементами акварекреації учнівської молоді. Матеріали та методи дослідження: для вирішення поставленої мети ми використовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової літератури та даних мережі Інтернет; анкетування; методи математичної статистики. На основі аналізу науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет вдалося визначити основні напрямки та пріоритети використання акварекреації для подальших досліджень. Застосування таких фізкультурно-оздоровчих занять дозволить вирішити ряд актуальних проблем у сучасному молодіжному дозвіллі.</p> Віра Підгайна Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260628 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Фізична терапія жінок другого зрілого віку з дегенеративно-дистрофічними ураженнями хребта http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260629 <p>Серед захворювань опорно-рухового апарату у жінок дегенеративно-дистрофічні ураження хребта займають одне з перших місць. Об’єктом дослідження є фізична терапія жінок другого зрілого віку з дегенеративно-дистрофічними ураженням грудного відділу хребта. Метою дослідження є розробка та обґрунтування комплексної програми фізичної терапії з використанням масажу та елементів фізкультурно-оздоровчих технологій для жінок другого зрілого віку з дегенеративно-дистрофічним ураженням грудного відділу хребта та оцінити її ефективність. Були використані наступні методи дослідження: метод аналізу та узагальнення наукових джерел; педагогічне спостереження; методи клінічного обстеження; методи оцінки якості життя у зв’язку із захворюванням С. Шаповалової; методи оцінки больового синдрому; методи оцінки сили м’язів; методи математичної статистики. Результати: розглянуто комплексну програму фізичної терапії з використанням масажу та елементів фізкультурно-оздоровчих технологій для жінок другого зрілого віку з дегенеративно-дистрофічним ураженням грудного відділу хребта. Розширено наукові відомості щодо ефективності впливу комплексу фізичної терапії на основі масажу та елементів фізкультурно-оздоровчих технологій на жінок другого зрілого віку з дегенеративно-дистрофічним ураженням грудного відділу хребта. Розроблено та обґрунтовано програму реабілітації при дегенеративно-дистрофічному ураженні хребта та підтверджено ефективність методики. Висновки: застосування програми фізичної терапії, що включав елементи фізкультурно-оздоровчих технологій та лікувальний масаж підвищує якість реабілітації жінок зрілого віку з ДДУХ.</p> Олена Бурка, Олена Присяжнюк, Тетяна Мормуль Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260629 Sun, 03 Jul 2022 00:00:00 +0300 Реабілітація хворих ДЦП методом динамічної пропріоцентивної корекції http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260630 <p>Стаття присвячена деяким аспектам реабілітації хворих дитячим церебральним паралічем методом динамічної пропріоцентивної корекції з використанням рефлекторно-навантажувального пристрою «Гравітон» («Гравістат»). Стаття у доступній формі поглибить знання спеціалістів-реабілітологів про сучасні засоби реабілітації пацієнтів з ДЦП і відновленні втрачених функцій. Також у статті розглянуті загальні відомості про захворювання ДЦП, реабілітаційні заходи відновлення пацієнтів. Ця стаття буде корисною для медичного персоналу, який займається відновленням пацієнтів після з ДЦП.</p> Оксана Янушпольська Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260630 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Реабілітаційне обстеження, реабілітаційний діагноз та програма реабілітації хворих з раком молочної залози http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260631 <p>У загальній структурі онкозахворювань лідирують немеланомні злоякісні новоутворення шкіри. Такий діагноз у 2020 році поставлено 188 298 українцям.<br>Майже не поступається «лідеру» раку молочної залози. Кількість онкохворих із цим діагнозом у 2020 році зросла до 157 274 осіб, що на 4500 випадків більше, ніж у 2019 році. Загальний ріст раку грудей трохи сповільнився. У 2019 році він становив 5600, а у 2018 – 5200. Але подібна ситуація, швидше за все, – результат обмежень, пов'язаних із карантином, що вплинуло на діагностику. Мета дослідження: дослідити проблему реабілітації хворих з раком молочної залози, сформувати поетапний план реабілітації хворих, описати максимально повне відновлення, запобігання ускладнень та повторних нападів. Методи: аналіз науково-методичної літератури, синтез отриманих знань, метод порівняння, дедукції, узагальнення та абстракції.</p> Анастасія Шепель, Анатолій Левков Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260631 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300 Вплив засобів кінезіотерапії на функціональний стан нижньої кінцівки при тунельному синдромі малогомiлкового нерва http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260633 <p>Відновлення функціонального стану нижньої кінцівки при тунельному синдромі малогомілкового нерва є актуальною проблемою сьогодення. У статті зазначається, що тунельні синдроми нервів нижньої кінцівки є ще маловивченими, наукових розробок щодо впливу різних засобів реабілітаційних засобів на функціональний стан нижньої кінцівки при тунельному синдромі малогомілкового нерва недостатньо. Мета дослідження – визначати вплив засобів кінезіотерапії на функціональний стан нижньої кінцівки при тунельному синдромі малогомiлкового нерва. Матеріали та методи дослідження. Аналіз та узагальнення даних сучасної науково-методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, інформаційних ресурсів мережі Інтернет, що дало змогу провести глибокий аналіз та систематизацію, охарактеризувати основні засоби кінезіотерапії при тунельному синдромі малогомiлкового нерва та визначити їх вплив на функціонування нижньої кінцівки у період відновлення. Результати. Оскільки при даному захворюванні розвивається парез стопи, то у пацієнтів значно погіршується функція опори, ходьби, знижується працездатність та якість життя, може розвиватися атрофія м’язів та контрактури суглобів стопи. У статті охарактеризовано основні засоби кінезіотерапії, які надають позитивний вплив і сприяють відновленню як рухової функції ушкодженого малогомілкового нерва, так і нижньої кінцівки в цілому. Зазначається, що реабілітаційні заходи, що проводяться пацієнтам при тунельному синдромі малогомiлкового нерва, визначаються: стадією захворювання; виразністю клінічних проявів; переважаючими патогенетичними факторами; локалізацією тунельного синдрому; періодом реабілітації. Підкреслюється, що одним з найважливіших та ефективних методів реабілітації є кінезіотерапія. Фізичні та терапевтичні вправи сприяють не тільки запобіганню формуванню контрактур в суглобах нижньої кінцівки, запобігають атрофії м'язів, до яких не приходить стимуляція від нерва, але й дозволяють нормалізувати ходьбу, компенсувати знижену або втрачену функцію за рахунок інших м'язів. Звертається увага, що звисаючу стопу обов’язково фіксують спеціальним ортезом або еластичною тягою до звичайного взуття. Перш ніж вчити хворого ходити, треба навчити його правильно стояти, спираючись на хвору ногу і використовуючи додаткову точку опори (спинку стільця, милиці, ціпок); потім навчити ходьби на місці, ходьби з двома милицями або ціпками, лише з одним ціпком і тільки потім – без опори. Крім того, на початку курсу реабілітації рекомендують позиціонування нижньої кінцівки, постізометричну релаксацію. Вказується, що важливо призначати засоби кінезіотерапії протягом тривалого часу, регулярно і послідовно відповідно до періодів реабілітації, що значно підвищує ефективність відновлення. Наголошується, що одним із засобів кінезіотерапії при парезі нижньої кінцівки є виконання фізичних вправ у воді (гідрокінезотерапія). Вправи рекомендується виконувати у ванні або басейні у вихідному положенні сидячи, стоячи й у ходьбі. Вправи для пальців і гомілковостопного суглоба проводять у вихідному положенні в опорі на п’яту і на всю стопу. Крім того, для відновлення функції руху та шкірної чутливості фахівці призначають процедури апаратної фізіотерапії: магнітотерапія та електрофорез; ультразвук та електростимуляцію, рефлексотерапію, екстракорпоральну ударно-хвильову терапію. Висновки. Аналіз літературних джерел свідчить, що актуальність тунельного синдрому малогомілкового нерва є безперечною. Провідним методом відновлення рухової функції нижньої кінцівки при тунельному синдромі малогомілкового нерва є кінезіотерапія. За різними даними, до програм кінезіотерапії рекомендують включати різні комплекси терапевтичних та фізичних вправ, масаж, ортези, вправи на тренажерах для нижніх кінцівок, гідрокінезотерапію, методи апаратної фізіотерапії та ін. Позитивний вплив зазначених реабілітаційних факторів підтверджується дослідженнями як українських, так і зарубіжних авторів.</p> Олена Бісмак, Юлія Калмикова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://journals.uran.ua/frir_journal/article/view/260633 Thu, 30 Jun 2022 00:00:00 +0300