Хімічний склад підземних вод харківської області як фактор ризику для здоров’я населення
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-46-04Ключові слова:
Хімічний склад, підземні води, Харківська область, здоров’я населення, оцінка ризику, коефіцієнт небезпеки, середньодобо-ва доза.Анотація
В статті обговорюються результати оцінки ризику для здоров’я населення, обумовленого використанням підземної води без попередньої водопідготовки жителям Харківської області. Зроблено аналіз макро- та мікрокомпонентного складу питних підземних вод Харківської області. На підставі даних хімічного складу підземних вод основних водоносних горизонтів, що використовуються для цілей водопостачання, усереднених по великій кількості проб за довготривалий період спостережень були відібрані основні речовини для оцінки ризику здоров’я населення. Розраховані середньодобові дози потрапляння елементів в організм людини з споживаною підземною водою та показники не канцерогенних ефектів для здоров’я людини (коефіцієнт небезпеки). К пріоритетним речовинам, що містяться у підземній воді та мають індекс небезпеки для здоров’я людини більше 0,05 віднесені талій, ртуть, кадмій, свинець, миш’як, барій, стронцій, залізо, та марганець. За значенням сумарного коефіцієнту небезпеки було проведено порівняльний аналіз якості води з різних водоносних горизонтів та зроблено висновок щодо прийнятності рівня ризику здоров’ю людини. Споживання води без попередньої водопідготовки викликає небезпеку ураження нирок, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи, захворювання серцево-судинної системи.
Посилання
Kopylevych, V. A., Voytenko, L. V., Balakyreva, A. D. et al. (2009). Aktual'nie problemi kachestva pyt'evoy vodi v Ukrayne. Voda i vodoochysni tekhnolohiyi, 10. 7–12.
Vasylevskaya, L. S., Orlova, S. V. (2004). Mykroelementi v medytsyne, 5, 4, 25-26.
Vstup do medychnoyi heolohiyi, T. 1. (2010). Za redaktsiyeyu H. I. Rud'ka, O. M. Adamenka. K., «Akadempres», 736.
Prokopov, V. O., Zorina, O. V., Hulenko, S. V. et al. (2012). Hihiyenichnyy analiz stanu vykorystannya system doochyshchennya pytnoyi vody v Ukrayini. Hihiyenichna nauka ta praktyka: suchasni realiyi: Materialy KhV z"yizdu hihiyenistiv Ukrayiny. 20-21 veresnya 2012 roku (L'viv). L'viv, Drukarnya LNMU imeni Danyla Halyts'koho, 299-302.
Honcharuk, V. (2009). Khimiya vody i problemy pytnoho vodopostachannya. Svitohlyad, 4, 18–27.
Hryshchenko, S. V., Nahornyy, I. M., Svestun, R. S. (2009). Terytorial'ni zakonomirnosti tekhno-hennoho zabrudnennya navkolyshn'oho seredovyshcha v Ukrayini. Vestnyk hyhyeni y epydemyolohyy, 13, 2, 243–248.
Kobylyans'kyy, V. Ya. (2009). Kontrol' yakosti pytnoyi vody v XXI stolitti: (prosto i tochno). Vodopostachannya ta vodovidvedennya, 2, 19–21.
Kopylevych, V. A., Voytenko, L. V. (2010). K voprosu normyrovanyya kachestva vodi dlya raznikh vydov vodopotreblenyya. Voda i vodoochysni tekhnolohiyi, 5–6, 17–20.
Novykov, S. M. (1998). Problemi otsenky kantserohennoho ryska vozdeystvyya khymycheskykh zahryaznyteley okruzhayushchey sredi. Gigiena i sanitariya, 1.
Onyshchenko, H. H., Novykov, S. M., Rakhmanyn, Yu. A. (2002). Osnovi otsenky ryska dlya zdorov'ya naselenyya pry vozdeystvyy khymycheskykh veshchestv, zahryaznyayushchykh okruzhayushchuyu sredu. M., NYY EChyHOS, 408.
Onyshchenko, H. H., Rakhmanyn, Yu. A., Karmazynov, F. V. (2010). Benchmarkynh kachestva pyt'evoy vodi. SPb., Noviy zhurnal, 432.
Prybylova, V. M. (2016). Porivnyal'na kharakterystyka normatyviv yakosti pytnoyi vody, shcho zastosovuyut'sya v okremykh krayinakh svitu. Visnyk KhNU imeni V.N. Karazina, seriya «Geolohiya-Geohrafiya-Ekolohiya», 44, 55-62.
Prybylova, V. M. (2016). Osoblyvosti formuvannya yakosti pytnoyi vody ta faktory, shcho na neyi vplyvayut'. «Hidroheolohiya: nauka, osvita, praktyka», 3, KhNU imeni V.N. Karazina, Kharkiv, 2-4 lystopada 2016 r. Kharkiv, 125-128.
Prybylova, V. M. (2016). Stratehiya vykorystannya pidzemnykh vodnykh resursiv Kharkivs'koyi oblasti. Rehion – 2016: Stratehiya optymal'noho rozvytku: mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya. Kharkiv, 2-4 lystopada 2016 r. Kharkiv, 297-300.
Stratehiya vykorystannya resursiv pytnykh pidzemnykh vod dlya vodopostachannya: u 2t. (2011). Za red. E. A. Stavyts'koho, H. I. Rud'ka, Ye. O. Yakovlyeva. Chernivtsi, Bukrek, 1, 348.
Stratehiya vykorystannya resursiv pytnykh pidzemnykh vod dlya vodopostachannya: u 2t. (2011). Za red. E. A. Stavyts'koho, H. I. Rud'ka, Ye.O. Yakovlyeva. Chernivtsi, Bukrek, 2, 500.
Shestopalov, V. M., Ovchynnykova, N. B. (2003). Podzemnie vodi y zdorov'e. Ekolohiya dovkillya ta bezpeka zhyttyediyal'nosti, 1, 19-32.
Yakist' pytnoyi vody ta yiyi vplyv na zdorov"ya naselennya (2015). Dopovid' pro stan navkolyshn'oho pryrodnoho seredovyshcha v Kharkivs'kiy oblasti v 2015 rotsi. Min-vo okhor. navkol. pryr. sered. Ukrayiny, Derzh. upr. okhor. navkol. pryr. sered. v Khark. obl. Kh., 68-67.
Guidelines for Drinking-Water Quality (2008). Third Edition Incorporating the 1-st and 2-nd Addenda, 1. Recommendations. WHO, Geneva, Switzerland.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 В. Н. Прибилова, А. М. Качан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
