DOI: https://doi.org/10.15673/2313-478x.60/2015.57228

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА СПЕЛЬТИ В КРУПУ

В. В. ВОЗІЯН

Анотація


У наслідок проведених досліджень встановлено, що вміст зародку в зерні спельти за роки досліджень змінювався
від 0,9 до 2,8 % залежно від сорту. Серед сортів, отриманих методом добору, найбільший вміст зародку мав сорт Зоря
України – 2,8 %, тоді як у сорту Schwabenkorn цей показник становив 0,9 %. У решти сортів вміст зародку змінювався від
1,2 до 1,9 %. Серед сортів отриманих методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, найбільший вміст зародку мали лінії
LPP 1224 – 1,7 %, LPP 3124 –1,8 та LPP 3117 – 2,1 %.
Вміст ендосперму у сортів, отриманих методом добору, змінювався від 83,0 до 87,9 %. Найбільшим він був у сорту
Австралійська 1 – 88,3 %, що перевищувало стандарт на 2,1 абс. відсотків. Серед сортів, отриманих методом гібридизації
Tr. aestivum / Tr. spelta, лише лінія LPP 3117 перевищувала стандарт на 0,7 абс. відсотків, в решти цей показник змінювався
від 81,0 до 85,8 %.
У результаті досліджень встановлено, що серед сортів отриманих методом добору, високий вміст оболонок мали
сорти Frankenkorn – 11,7 %, Schwabenkorn –13,7 і NSS 6/01 – 15,9 %, що перевищувало стандарт на 9–48 %, в якого цей
показник становив 10,7 %. Сорти, отримані методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, мали вищий вміст оболонок порі-
вняно з сортами, що отримано методом добору в 1,3 раза, який змінювався від 10,8 до 16,2 %. Усі сорти перевищували
стандарт.
Вихід крупи плющеної за роки досліджень становить від 91,6 до 94,1 % залежно від сорту. Найвищим цей показник
був у сортів Австралійська 1 (94,0 %) і Schwabenkorn (94,1 %), найменшим – у ліній LPP 3124 – 91,6 % і LPP 1305, LPP 3132
– 92,1 %.
Найвищий вихід крупи плющеної із зерна спельти у відсотках до нелущеного зерна, отримано в зерні сортів Австра-
лійська 1 (83,9 %), Schwabenkorn (84,0 %). У решти зерна цей показник змінюється від 82,7 до 83,2 %. Найвищим вихід кру-
пи плющеної у відсотках до нелущеного зерна, серед сортів отриманих методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, мали
лінії LPP 3218, LPP 3435 і LPP 3117 – 83,2 %.
Коефіцієнт використання ендосперму зерна спельти змінюється від 95,0 до 99,7 %. Серед сортів отриманих мето-
дом добору, найвищим цей показник отримано із зерна сортів Schwabenkorn – 98,4 % і NSS 6/01 – 99,7 %, які перевищували
стандарт на 2,9–4,3 абсолютних відсотків. Найменшим цей показник отримано із зерна сорту Австралійська 1, що стано-
вив 95,0 %. Усі сорти, отримані методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, крім LPP 3124, LPP 3117 мають високий
коефіцієнт використання ендосперму, який змінюється від 98,6 до 99,4 %, що перевищує стандарт на 3–4 %.

Ключові слова


спельта; зародок; ендосперм; оболонки; крупа.

Посилання


McFadden E. S. The origin of Triticum spelta and its free threshing hexaploid relatives / E. S. McFad-den E. S., Sears E. R. // J. Hered. –

– V. 37. – P. 107–116.

Горн Е. Лучше чем пшеница, но … / Е. Горн // Фермерське господарство. – 2008. – №4 (372). – 21–22.

Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи / П.М.

Жуковский. – Ленинград: Колос, 1971. –752с.

Кривченко В.И. Устойчивость зерновых колосовых к возбудителям головневых болезней / В.И. Кривченко – М., 1984. – С. 303.

Парій Ф.М. Оцінка господарських цінних властивостей нового сорту пшениці спельти озимої Зоря України / Ф.М. Парій, О.Г. Су-

хомуд, В.В. Любич // Насінництво. – 2013 – №5 (125) – С.5.

Чекалін М.М. Селекція та генетика окремих культур / М.М. Чекалін, В.М. Тищенко, М.Є. Баташова – Полтава: ФОП Говоров С.

В., 2008. – 368 с.

Общая технология пищевых производств /Под ред. Ковалевской Л. П. — М.: Колос, 1993. – 384с.

Стабников В.Н., Остапчук Н.В. Общая технология пищевых продуктов / В.Н. Стабников, Н.В. Остапчук // К.: Вища школа, 1980.

– 327 с.

Мерко І.Т. Технології мукомельного і круп’яного виробництва: підруч. / І.Т. Мерко. – Вид. друге, перероб. та допов. – О.: Друк. дім,

– 472с.

Назаров Н.И. Общая технология пищевых производств / Под ред. Назарова Н. И. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. –

с.

Егоров Г.А. Технология муки. Технология крупы / Г.А. Егоров. – М.: «Колос», 2005. – 304 с.

Казаков Е.Д. Биохимия зерна и продуктов его переработки / Е.Д. Казаков, В.Л. Кретович. – М.: Колос, 1989. – 368 с.

Козьмина Н.П. Биохимия зерна и продуктов его переработки/ Н.П. Козьмина. –М.: «Колос», 1976. –374 с.