DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2017-6.009

Ґенеза змісту шкільного фізичного виховання у контексті соціального замовлення

Альфія Дейнеко, Інна Красова, Михайло Марченков

Анотація


Мета: проаналізувати ґенезу змісту шкільного фізичного виховання у контексті соціального замовлення, відокремивши особливості сучасної програми фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах України. На основі використання хронологічної періодизації у статті підкреслено особливості змісту систем шкільного фізичного виховання у зв’язку з контекстуальністю історичних епох.

Матеріал і методи: аналіз спеціальної літератури, в якій розкриваються особливості змісту шкільного фізичного виховання в різні історичні епохи; хронологічна періодизація; аналіз нормативно-правових актів.

Результати: у процесі розвитку системи шкільного фізичного виховання змінювалися і навчальні програми по фізичній культурі, що були контекстуальні особливостям політичного, економічного і соціального розвитку України протягом останнього століття.

Висновки: динаміка змісту програм з фізичного виховання у загальноосвітній школі свідчить про зростаючу диференціацію і гуманізацію системи фізичного виховання в сучасній Україні.


Ключові слова


фізична культура; фізичне виховання; шкільна програма; зміст; урок

Повний текст:

PDF

Посилання


Столбов, В.В., Чудинов, И.Г. (1970), История физической культуры, Физкультура и спорт, Москва.

Николаев, Ю.М. (2005), "Теория и методология физической культуры: контуры нового человеческого измерения", Теория и практика физической культуры, № 11, С. 9-15.

Боднар, Я.Б. (2002), Теоретичні та методичні засади фізичного виховання Галичини кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя (до 1939 р.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту, Львів. держ. ін-т фіз. культури, Львів, 18 с.

Наговицын, Р.С. (2008), Становление теории и практики физической культуры как самостоятельного учебного предмета в средних общеобразовательных учебных заведениях России во второй половине XIX – начале XX вв.: дис. канд. пед. наук, Киров, 182 с.

Наговицын, Р.С. (2006), "Различные теоретические концепции предмета «Физическая культура» в отечественной школе на рубеже XIX – XX веков", режим доступа: http://www.rusnauka.com/NTSB_2006/Pedagogica/2_nagovicyn%20r.s..doc.htm

Зикмунд, А.А., Зикмунд, А.И. (1923), Схематическая программа физического воспитания и трудовых навыков в возрасте от 7 до 20 лет на основах пролетарской физкультуры, Жизнь и знание, Москва.

Дубнов, Д., Шифрин, А. (1931), Руководство и программы по физкультуре в школе, Государственное учебно-педагогическое издательство, Москва.

Петрова, Н.И. (1937), Физкультура в школе, Огиз – физкультура и туризм, Москва.

Ивонина, В.А. (1977), Спутник физкультурного работника, Физкультура и спорт, Москва.

Дмитрук, В.С. (2009), "Історичний аспект розвитку шкільних програм з фізичної культури", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2, С. 175-180.

Тритиниченко, В.И. (1990), Спутник работника физической культуры и спорта, Здоров’я, Київ.

Столяров, В.И., Быховская, И.М., Лубышева, Л.И. (1998), "Концепция физической культуры и физкультурного воспитания (инновационный подход)", Теория и практика физической культуры, № 5, С. 11-15.

Зубалія, М. (2005), Фізична культура. 1–4 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, Ранок, Харків.

Сутула, В.О., Бондар, Т.С., Васьков, Ю.В., (2009), "Формування фізичної культури особистості стратегічне завдання фізкультурної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1, С. 15-21.

Дейнеко, А.Х. (2015), "Основна гімнастика як базовий компонент інваріантної складової шкільної програми з предмету «Фізична культура»", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 3 (47), С. 30-34.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2017 Альфія Дейнеко, Інна Красова, Михайло Марченков

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

This journal provides immediate open access to its content on the principle that making research freely available to the public supports a greater global exchange of knowledge