Функциональные поражения кишечника у подростков и молодых взрослых: особенности патогенеза, диагностика, оптимизация лечения (обзор литературы)

A.E. Dorofeyev; O.Ye. Chernyshova; Yu.V. Zhihal

doi:10.22141/2224-0551.15.5.2020.211449

PDF (Русский)

Опубліковано: Sep 10, 2021

DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.15.5.2020.211449

Ключові слова:

функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту, діти, молоді дорослі, огляд

A.E. Dorofeyev

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

O.Ye. Chernyshova

Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Yu.V. Zhihal

Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Анотація

Функціональні захворювання кишечника (ФЗК) у дітей і молодих дорослих є однією з поширених патологій травного тракту. У 36 % дітей старше 4 років діагностуються ознаки синдрому подразненого кишечника, у 19 % — абдомінальної мігрені, у 17 % — функціонального запору, у 8 % — синдрому циклічного блювання, у 7 % — синдрому функціонального абдомінального болю (органонеспецифічного), у 7 % — аерофагії та у 7 % — функціональної диспепсії. Патогенез ФЗК є багатогранним у різному віці. В даному огляді літератури подані сучасні погляди на проблему ФЗК у підлітків і молодих дорослих (18–25 років). Дані вікові групи розглядаються у зв’язку з тим, що маніфестація ФЗК відбувається переважно в підлітковому віці і клінічна картина спостерігається у віці 18–25 років. Сьогодні ФЗК визначаються як мікрозапалення у слизовій оболонці кишечника, особливо при постінфекційних варіантах розвитку функціональної патології. У розвитку даних патологій бере участь змінена мікробіота, що впливає на Toll-рецептори (TLR) кишкового епітелію. Поліморфізм генів, що кодують TLR, впливає на розвиток клінічної симптоматики у хворих. Висока поширеність функціональної патології кишечника серед населення, у підлітків і молодих дорослих, викликає необхідність у більш детальному вивченні механізмів розвитку ФЗК з метою оптимізації лікування, що призведе до поліпшення якості життя пацієнтів з даною патологією.

Як цитувати

Dorofeyev, A., O. Chernyshova, і Y. Zhihal. «Функціональні порушення кишечника у підлітків і молодих дорослих: особливості патогенезу, діагностики, оптимізація лікування (огляд літератури)». Здоров’я дитини - Zdorovʹe Rebenka, вип. 15, вип. 5, Вересень 2021, с. 382-8, doi:10.22141/2224-0551.15.5.2020.211449.

Номер

Том 15 № 5 (2020)

Розділ

Огляд літератури

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.

Посилання

Rouster AS, Karpinski AC, Silver D, Monagas J, Hyman PE. Functional Gastrointestinal Disorders Dominate Pediatric Gastroenterology Outpatient Practice. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;62(6):847-851. doi:10.1097/MPG.0000000000001023.

Robin SG, Keller C, Zwiener R, et al. Prevalence of Pediatric Functional Gastrointestinal Disorders Utilizing the Rome IV Criteria. J Pediatr. 2018;195:134-139. doi:10.1016/j.jpeds.2017.12.012.

Hoekman DR, Rutten JM, Vlieger AM, Benninga MA, Dijkgraaf MG. Annual Costs of Care for Pediatric Irritable Bowel Syndrome, Functional Abdominal Pain, and Functional Abdominal Pain Syndrome. J Pediatr. 2015;167(5):1103-8.e2. doi:10.1016/j.jpeds.2015.07.058.

Koppen IJ, Nurko S, Saps M, Di Lorenzo C, Benninga MA. The pediatric Rome IV criteria: what's new?. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;11(3):193-201. doi:10.1080/17474124.2017.1282820.

Benninga MA, Faure C, Hyman PE, St James Roberts I, Schechter NL, Nurko S. Childhood Functional Gastrointestinal Disorders: Neonate/Toddler. Gastroenterology. 2016;S0016-5085(16)00182-7. doi:10.1053/j.gastro.2016.02.016.

Czyzewski DI, Self MM, Williams AE, Weidler EM, Blatz AM, Shulman RJ. Maintenance of Pain in Children With Functional Abdominal Pain. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;62(3):393-398. doi:10.1097/MPG.0000000000000947.

Vijay K. Toll-like receptors in immunity and inflammatory diseases: Past, present, and future. Int Immunopharmacol. 2018;59:391-412. doi:10.1016/j.intimp.2018.03.002.

Shutova OV, Belousova OYu, Pavlenko NV, Savitskaya KV. Functional abdominal pain in children. Zdorov`e rebenka. 2019;14:10-15. doi:10.22141/2224-0551.14.0.2019.165513. (in Russian).

Rajindrajith S, Devanarayana NM. Subtypes and Symptomatology of Irritable Bowel Syndrome in Children and Adolescents: A School-based Survey Using Rome III Criteria. J Neurogastroenterol Motil. 2012;18(3):298-304. doi:10.5056/jnm.2012.18.3.298.

Abaturov AE. The role of probiotics in the formation of microflora in children fed with artificial formula. Sovremennaia pediatriia. 2017;7:71-78.

Holtmann G, Shah A, Morrison M. Pathophysiology of Functional Gastrointestinal Disorders: A Holistic Overview. Dig Dis. 2017;35 Suppl 1:5-13. doi:10.1159/000485409.

Rajindrajith S, Zeevenhooven J, Devanarayana NM, Perera BJC, Benninga MA. Functional abdominal pain disorders in children. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2018;12(4):369-390. doi:10.1080/17474124.2018.1438188.

Dorofeev AE, Rudenko NN, Tomash OV, Izha AN. Pain with bowel disease. In: Gubergrits NB, Dorofeev AE, Golubova OA, edithors. Chronic abdominal pain in clinical practice. Donetsk: Lebed; 2013. 325-365 pp.

Devanarayana NM, Rajindrajith S. Irritable bowel syndrome in children: Current knowledge, challenges and opportunities. World J Gastroenterol. 2018;24(21):2211-2235. doi:10.3748/wjg.v24.i21.2211.

Farzaei MH, Bahramsoltani R, Abdollahi M, Rahimi R. The Role of Visceral Hypersensitivity in Irritable Bowel Syndrome: Pharmacological Targets and Novel Treatments. J Neurogastroenterol Motil. 2016;22(4):558-574. doi:10.5056/jnm16001.

Adams LM, Turk DC. Psychosocial factors and central sensitivity syndromes. Curr Rheumatol Rev. 2015;11(2):96-108. doi:10.2174/1573397111666150619095330.

Dlugosz A, Nowak P, D'Amato M, et al. Increased serum levels of lipopolysaccharide and antiflagellin antibodies in patients with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol Motil. 2015;27(12):1747-1754. doi:10.1111/nmo.12670.

Perez-Muñoz ME, Arrieta MC, Ramer-Tait AE, Walter J. A critical assessment of the "sterile womb" and "in utero colonization" hypotheses: implications for research on the pioneer infant microbiome. Microbiome. 2017;5(1):48. doi:10.1186/s40168-017-0268-4.

Takeuchi O, Hoshino K, Kawai T, et al. Differential roles of TLR2 and TLR4 in recognition of gram-negative and gram-positive bacterial cell wall components. Immunity. 1999;11(4):443-451. doi:10.1016/s1074-7613(00)80119-3.

Ghoshal UC, Shukla R, Ghoshal U. Small Intestinal Bacterial Overgrowth and Irritable Bowel Syndrome: A Bridge between Functional Organic Dichotomy. Gut Liver. 2017;11(2):196-208. doi:10.5009/gnl16126.

Putignani L, Del Chierico F, Vernocchi P, et al. Gut Microbiota Dysbiosis as Risk and Premorbid Factors of IBD and IBS Along the Childhood-Adulthood Transition. Inflamm Bowel Dis. 2016;22(2):487-504. doi:10.1097/MIB.0000000000000602.

Liu HN, Wu H, Chen YZ, Chen YJ, Shen XZ, Liu TT. Altered molecular signature of intestinal microbiota in irritable bowel syndrome patients compared with healthy controls: A systematic review and meta-analysis. Dig Liver Dis. 2017;49(4):331-337. doi:10.1016/j.dld.2017.01.142.

Sender R, Fuchs S, Milo R. Are We Really Vastly Outnumbered? Revisiting the Ratio of Bacterial to Host Cells in Humans. Cell. 2016;164(3):337-340. doi:10.1016/j.cell.2016.01.013.

Schmulson M, Bielsa MV, Carmona-Sánchez R, et al. Microbiota, gastrointestinal infections, low-grade inflammation, and antibiotic therapy in irritable bowel syndrome: an evidence-based review. Rev Gastroenterol Mex. 2014;79(2):96-134. doi:10.1016/j.rgmx.2014.01.004.

Rigsbee L, Agans R, Shankar V, et al. Quantitative profiling of gut microbiota of children with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2012;107(11):1740-1751. doi:10.1038/ajg.2012.287.