Вплив урсодезоксихолевої кислоти на інсулінорезистентність в осіб із метаболічним синдромом

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.14.3.2018.136424
Ключові слова:
метаболічний синдром, урсодезоксихолева кислота, інсулінорезистентність

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

V.I. Pankiv
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9205-9530

Анотація

У лекції висвітлено механізми формування неалкогольної жирової хвороби печінки в пацієнтів із метаболічним синдромом. Описано комплексний метод лікування цих пацієнтів із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти, який сприяє зменшенню вираженості стеатозу печінки, виявів дисліпідемії, синдромів цитолізу та холестазу, порушень вуглеводного обміну у хворих із метаболічним синдромом і, таким чином, позитивно впливає на інсулінорезистентність.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Pankiv, V. «Вплив урсодезоксихолевої кислоти на інсулінорезистентність в осіб із метаболічним синдромом». Міжнародний ендокринологічний журнал - Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal, вип. 14, вип. 3, Квітень 2018, с. 263-7, doi:10.22141/2224-0721.14.3.2018.136424.
Номер
Том 14 № 3 (2018)
Розділ
Практикуючему ендокринологу
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.

Посилання

Bueverov АО. Possibilities of clinical application of ursodeoxycholic acid. Consilium medicum. 2005;7(6):28-34.

Viriasova OV, Dement'eva RE. New aspects of using ursodeoxycholic acid in cardiology. Vestnik of Penza state university. 2015;(11):123-127.

Maev IV, Kucheriavyi IuA, Morozov SV, et al. Efficiency and tolerability of ursodeoxycholic acid as monotherapy and in combination with lactulose in patients with non-alcoholic steatohepatitis. Klinicheskie perspektivy gastroenterologii, gepatologii. 2012;(2):3-12.

Radchenko ОМ. Ursodeoxycholic acid: achievements, prospects and problems of application. Racional'na farmakoterapija. 2012;(23):28-32.

Tanchenko OA, Naryshkina SV, Sivyakova ON. Ursodeoxycholic acid in complex treatment of metabolic syndrome. Rossiiskii zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 2010;22(1):82-86.

Harchenko NV, Anohina SV, Bojko SV. New approaches to the correction of lipid metabolism disorders in patients with metabolic syndrome. Modern gastroenterology. 2006;(27):36-39.

Oh AR, Bae JS, Lee J, et al. Ursodeoxycholic acid decreases age-related adiposity and inflammation in mice BMB Rep. 2016 Feb;49(2):105-10. doi: 10.5483/BMBRep.2016.49.2.173.

Pathil A1, Mueller J, Warth A, Chamulitrat W, Stremmel W. Ursodeoxycholyl lysophosphatidylethanolamide improves steatosis and inflammation in murine models of nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2012 May;55(5):1369-78. doi: 10.1002/hep.25531.

Troisi G, Crisciotti F, Gianturco V, et al. The treatment with ursodeoxycholic acid in elderly patients affected by NAFLD and metabolic syndrome: a case-control study. Clin Ter. 2013 May-Jun;164(3):203-7. doi: 10.7417/CT.2013.1550.

Tsuchida T, Shiraishi M, Ohta T, Sakai K, Ishii S. Ursodeoxycholic acid improves insulin sensitivity and hepatic steatosis by inducing the excretion of hepatic lipids in high-fat diet-fed KK-Ay mice. Metabolism. 2012 Jul;61(7):944-53. doi: 10.1016/j.metabol.2011.10.023.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 > >>