Перспективна рефлексія як механізм становлення особистісної ефективності учнів

Анотація

У статті висвітлено проблему рефлексії як одного з психологічних механізмів становлення особистісної ефективності школяра. Показано, що особистісна рефлексія розглядається  механізмом  «проекту  зміни  особистісних  характеристик», оскільки такий проект, базуючись на аналізі власних дій і вчинків, дає змогу  людині  «планувати  можливі  варіанти  майбутніх  особистісних змін і визначати для себе значущі ціннісно-смислові життєві орієнтири». Предметом аналізу рефлексії як механізму становлення особистісної ефективності учнів виступив такий її вид за «часовим» принципом, як  перспективна.  Виокремлено  п’ять  рівнів  перспективної  рефлексії: низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий – у групах  учнів  третіх-шостих  класів,  розподілених  за  експертною  оцінкою  вчителів  на  високо-,  середньо-  та  низькоефективних.  Здійснено мікро- та макроаналіз із метою з’ясування тенденцій становлення пер-спективної рефлексії як на певному етапі навчання, так і в межах кожного рівня особистісної ефективності впродовж певного періоду навчання школярів у початковій і основній школі. Доведено, що становлення перспективної рефлексії в учнів 3–6-х класів іде в напрямку зменшення відсотка школярів із середнім рівнем цього виду рефлексії від групи низькоефективних до високоефективних у всіх класах і збільшення кількості учнів, які показали вищий за середній і високий рівні, в усіх групах  за  ефективністю.  Зроблено  висновок  про  те,  що  становлення перспективної рефлексії в учнів 3–6-х класів усіх груп за ефективністю відбувається «хвилеподібно». Стабільно конструктивно розвиваючись у початковій школі, уміння аналізувати і планувати майбутню діяльність у період переходу до основної школи проходить етап певної деструкції, знову інтенсифікуючись у шестикласників. У високоефективних учнів цього віку функціонування аналізу і прогнозування своєї поведінки та її наслідків набуває рис чіткої орієнтації на майбутнє.