Дослідження індивідуально-типологічних особливостей почуття сорому
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-38.%25pКлючові слова:
почуття сорому, самоставлення, самооцінка, індивідуально-типологічні особливості, емоції, особистісні риси, сором’язливість.Анотація
У статті визначено почуття сорому відповідно до трактувань вітчизняних та зарубіжних дослідників, зазначено основну різницю бачень поняття «почуття сорому». На основі теоретичного аналізу визначено основні індивідуально-типологічні особливості сорому, його фактори та можливі чинники, основні психологічні структури особистості, які можуть бути пов’язані з цим почуттям і можуть варіюватися залежно від рівня прояву сорому: самооцінка, самоставлення, особистісні риси, емоційні прояви, ставлення інших та емоції, спрямовані на самого себе.
Представлено сконструйовану модель дослідження, яка включає складові почуття сорому та його можливі чинники. На основі цієї моделі обрано інструментарій дослідження, описано його структуру й особливості аналізу даних. Проведено диференціацію вибірки на три групи відповідно до сили почуття сорому.
На основі емпіричного дослідження встановлено основні психологічні особливості, які вирізняють осіб із високим рівнем сорому, визначено, які складові самоставлення, провідні емоції й особистісні риси відіграють у цьому найбільшу роль. Установлено статистично значущу різницю між групами, залежно від рівня прояву сорому (низький, середній, високий), та іншими психологічними характеристиками особистості. Наведено опис особистості та її основних особливостей, які можуть спричинювати схильність людини до інтенсивного почуття сорому навіть у більш нейтральних ситуаціях.
Посилання
Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. – СПб. : Издательство «Питер», 1999. – 464 с.
Леонтьев В. О. Классификация эмоций / В. О. Леонтьев. – Одесса : Инновационно-ипотечный центр, 2002. – 80 с.
Поттер-Эфрон Р. Т. Стыд, вина и алкоголизм: клиническая практика / Р. Т. Поттер-Эфрон. – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2002. – 300 с.
Сикорский Б. Ф. Взаимоотношение нравственного и эстетического как социологическая проблема / Б. Ф. Сикорский. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. – 136 с.
Эриксон Э. Детство и общество / Э. Эриксон. – СПб. : ИТД «Летний сад», 2000. – 592 с.
Якоби М. Стыд и истоки самоуважения / М. Якоби. – М. : Институт аналитической психологии, 2001. – 249 с.
Lynd H. M. On shame and the search for identity / H. M. Lynd. – NY. : Routledge, 1999. – 320 p.
Modigliani A. Embarrassment, facework and eye contact: Testing a theory of embarrassment / A. Modigliani // Journal of Personality and Social Psychology. – 1971. – 17 (1). – P. 15–24.
Pattison S. Shame: Theory, Therapy, Theology / S. Pattison. – GB. : Cambridge University Press, 2000. – 355 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
