Особливості розвитку тривожності дошкільників у системі дитячо-батьківських взаємин
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-36.%25pКлючові слова:
взаємини, діти дошкільного віку, сім’я, дитячо-батьківські взаємини, стилі виховання, тривога, тривожність, страх.Анотація
У статті обґрунтовано актуальність проблеми розвитку тривожності для сучасного суспільства та розглянуто особливості впливу дитячо-батьківських взаємин на розвиток тривожних проявів у дітей дошкільного віку. Проаналізовано дослідження з проблеми тривожності та дитячо-батьківських взаємин. Розкрито суть поняття тривожність, її види. Показано відмінності між тривожністю і страхом. Представлено результати власного експериментального дослідження психологічних особливостей тривожності в системі дитячо-батьківських взаємин дітей дошкільного віку. З метою виявлення рівня тривожності використано методи, спрямовані на вивчення ставлення дітей до своїх батьків, і методи, спрямовані на вивчення стилів ставлення батьків до дітей та їх вплив на рівень тривожності дитини. Доведено, що характер дитячо-батьківських взаємин безпосередньо впливає на рівень тривожності дошкільника. Зроблено висновок, що такі стилі батьківського ставлення як «авторитарна гіперсоціалізація» та «маленький невдаха» у сім’ї мають вплив на рівень тривожності дітей дошкільного віку. Так, позитивне ставлення до дітей з боку батьків, визнання їхньої індивідуальності, формують позитивний погляд на світ і на самих себе в дітей; разом з тим, надмірна регламентація життя дитини, неповага до її особистості здатні призвести до негативних наслідків, формування низької самооцінки у дітей, а також виникнення невпевненості в своїх силах і постійному переживанні з цього приводу. Тобто спостерігається тенденція до збільшення проявів тривожності у дошкільників. Перспективи подальшого вивчення цієї проблеми пов’язуємо з корекцією проявів тривожності шляхом розробки та участі дітей і їхніх батьків у спеціальному соціально-психологічному тренінгу.
Посилання
Горностай П.П. Психология личности: Словарь-справочник/ под ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко; П.П.Горностай, Т.М.Титаренко, И.А.Грабская. – К. : Рута, 2001. – 320 с.
Изард К.Э. Страх и виды тревожности // Тревога и тревожность / К.Э.Изард; Сост. и общ. ред. В. М. Астапова. – СПб., 2008. – С.109–123.
Козлюк О. А. Роль сім’ї у вихованні гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку / О.А.Козлюк // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2010. – № 3. – С. 87–91.
Колосова С.Л. Детская агрессия / С.Л.Колосова. – СПб., 2004. – 224 с.
Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві) / О.Л.Кононко. – К., 1998. – 255 с.
Краткий психологический словарь / под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М. : Политиздат,
– 292 с.
Немов Р.С. Психология: В 3-х т. Т. 3 / Р.С.Немов. – М. : ВЛАДОС, 2001. – 631 с.
Общение детей в детском саду и семье / под ред. Т.А.Репиной, Р.Б.Стеркиной. – М., 1990.
Омельченко Я.М. Психологічна допомога дітям з тривожними станами. – 2-ге видання / Я.Омельченко, З.Кісарчук. – К. : Шк. світ, 2011. – 112 с.
Прихожан А.М. Тревожность детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика / А.М. Прихожан. – М. : МПСИ; Воронеж : Изд-во НПО «Модек», 2000. – 246 с.
Салливан Г.С. Интерперсональная теория в психиатрии / Г.С. Салливан. – М. : КСП; СПб. : Ювента, 1999. – 346 с.
Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Тревога и тревожность: хрестоматия / сост. и общ. редакция В.М. Астапова; Ч.Д.Спилбергер. – СПб., 2008. – С. 85–99.
Хорни К. Тревожность // Тревога и тревожность / К. Хорни; Сост. и общ. редакция В.М. Астапова. – СПб., – С. 166– 181.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
