Особистісна активність людини в контексті історичної психології
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-36.%25pКлючові слова:
історична психологія, особистісна активність, вчинок, героїчне, буденне, філогенез, розвиток, становлення.Анотація
У статті окреслюється проблемне поле історичної психоло-
гії як галузі наукових знань, при цьому особлива увага приділяється про-
блемі особистісної активності людини. Аналізуються погляди Й. Гейзінги,
В.О. Шкуратова, Л. Демоза, К. Ясперса, В.А. Роменця, О.Г. Асмолова та
інших учених на ключові питання історичної психології. Описується анти-
теза героїчного та буденного в психологічному дискурсі. Вивчаються кон-
цепти просоціальної активності, вчинку, філогенезу особистості.
Підкреслюється, що розгляд проблеми особистісної активності лю-
дини саме в контексті історичної психології може дати нову точку відлі-
ку для якісного аналізу цього багатоаспектного питання. Наголошуєть-
ся, що історична психологія та історія психології – це взаємопов’язані,
але ні в якому разі не співпадаючі в своєму змісті та методах психологіч-
ні дисципліни. Доводиться, що розгляд особистісної активності саме у
філогенетичному та історико-психологічному аспектах дозволяє споді-
ватися на відкриття дійсних механізмів і закономірностей, що лежать в
основі цієї активності. Проаргументована думка про те, що досліджува-
ти особистісну активність людини можна як динамічну, мінливу влас-
тивість, що ускладнюється, зростає, змінюється. Можна говорити про
мікрозміни, які можна прослідкувати на індивідуальному життєвому
шляху людини, та макрозміни, які можна виокремити при зміні поко-
лінь, епох у філогенезі. Робиться висновок про те, що особистісна актив-
ність людини – складне соціопсихологічне явище, яке можна і потрібно
вивчати засобами історичної психології як науки.
Посилання
Анцыферова Л.И. К проблеме изучения исторического развития психики / Л.И. Анцыферова // История и психология / Под ред. Б.Ф. Поршнева и Л.И. Анцыферовой. – М. : Издательство «Наука», 1971. – С. 63–89.
Асмолов А.Г. Психология личности: культурно-историческое понимание развития человека / А.Г. Асмолов. – 4-е изд., испр. – М. : Смысл; Издательский центр «Академия», 2010. – 448 с.
Демоз Л. Психоистория / Л. Демоз. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. – 512 с.
Леонтьев А.Н. Психологические основы развития ребёнка и обучения / А.Н. Леонтьев, под ред. Д.А. Леонтьева, А.А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2009. – 423 с.
Максименко С.Д. Генезис существования личности / С.Д. Максименко. – К. : Издательство ООО «КММ», 2006. – 240 с.
Папуча М.В. Проблеми психології особистісного розвитку / М.В. Папуча. – Ніжин : ПП Лисенко М.М., 2008. – 384 с.
Роменець В.А. Історія психології: ХІХ – початок ХХ століття / В.А. Роменець. – К. : Либідь, 2007. – 832 с.
Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т.М. Титаренко. – К. : Либідь, 2003. – 376 с.
Хёйзинга Й. Осень Средневековья / Й. Хёйзинга. Сост., предисл. и пер. с нидерл. Д.В. Сильвестрова. Коммент., указатели Д.Э. Харитоновича. – СПб. : Издательство Ивана Лимбаха, 2011. – 768 с.
Шкуратов В.А. Историческая психология / В.А. Шкуратов. – М. : Смысл, 1997. – 505 с.
Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. – М. : Политиздат, 1991. – 527 с.
Berger P.L. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge / P.L. Berger, T. Luckmann. – Penguin Books, 1984. – 249 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
