Особистісні особливості, що визначають схильність до переживання почуття провини

Анотація

У статті представ-
лено результати емпіричного дослідження особистісних особливостей
переживання почуття провини. Проаналізовано, що схильність до пе-
реживання почуття провини є деструктивною характеристикою, яка
разом із рисами, пов’язаними з нею, створює цілісний комплекс осо-
бистісних проявів, що визначає переживання почуття провини у не-
конструктивний спосіб. Визначено стратегії дослідження специфічних
особливостей, що диференціюють осіб за рівнем схильності до пережи-
вання почуття провини. В результаті порівняння осіб з різним ступенем
схильності переживати провину виявлено відмінності у їхній здатності
до самозвинувачення, у ставленні до себе, в особливостях реагування в
ситуації фрустрації, у використанні механізмів психологічного захис-
ту і копінг-стратегій, а також у вираженості емоційної стійкості. За ре-
зультатами кореляційного аналізу встановлено, що ступінь схильності
переживати почуття провини зумовлюється певною конфігурацією осо-
бистісних характеристик, які визначають функціональну специфіку
переживання почуття провини: посилення важкості переживання та
функцію психологічного захисту. Емпірично визначено специфічні осо-
бистісні особливості, що визначають схильність до переживання почут-
тя провини: високий рівень емоційної нестійкості; негативне емоційно-
ціннісне ставлення до себе; захисний комплекс, що включає регресію,
заміщення, реактивне утворення, проекцію, раціоналізацію, захисне
ставлення до себе і нездатність до витіснення; вираженість таких осо-
бливостей переживання почуття провини як схильність очікувати на
покарання, орієнтація на нормативність, зацікавленість в інших, ви-
могливість до себе; виражене самозвинувачення, зосередження на фру-
струючих обставинах, прагнення контролювати свої емоції в ситуації
«провини»; захисна роль самозвинувачення – забезпечення збережен-
ня стосунків з іншими, створення образу «морально досконалого себе»,
звільнення від необхідності діяти.