DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-33.%p

Єдність рефлексивного спілкування та діалогу: теорія і практика

Л.О. Гапоненко

Анотація


Досліджено рефлексне спілкування
як механізм породження нових смислів у розвитку рефлексивного
спілкування в процесі професійної освіти майбутнього практичного
психолога. У роботі представлено внутрішній діалог як стимулюю-
чий матеріал розвитку рефлексивного мислення, яке переходить у
рефлексивну свідомість і завершається в рефлексивному спілкуван-
ні. Емпіричне дослідження відбувалося за матеріалом проведених
аналізів вербалізації внутрішнього діалогу, які надавали студенти-
психологи в процесі інтерпретації психомалюнків (курс «Активне
соціально-психологічне навчання»). На основі аналітичних сесій
встановлено, що розгортання внутрішнього діалогу протікає успіш-
но за умов рефлексії того, що робить студент, для чого це він робить
і яке перспективне значення ця робота має для нього в подальшій
професійній діяльності. Виявлено, що рефлексивне перероблення
зовнішньої інформації обумовлено наявністю протиріч, які усвідом-
лює студент – це протиріччя між навчальною задачею і особистісним
смисловим значенням. Внутрішній діалог, як механізм породження
нових смислів, функціонує в нерозривній єдності з рефлексією завдя-
ки актуалізації усвідомленого й неусвідомленого змісту психіки. Ви-
значено, що витиснені у несвідомість приховані змісти виявлялися
в контекстах внутрішнього діалогу завдяки рефлексивному спілку-
ванню студентів у процесі обговорення психомалюнка. Відстеженні
породження нових рефлексивних актів у контексті розгортання вну-
трішнього діалогу, який за смисловим значенням студента був особис-
тісно проблемним. Розвиток рефлексивного спілкування представле-
но в поступовому накопиченні нових комунікативних контекстів, які
виникають спочатку як внутрішній діалог, а тільки потім як зовніш-
ній діалог. На цьому етапі актуалізуються процеси асоціацій, які по-
ступово осмислюються. Представлено основну різницю внутрішнього
діалогу й рефлексивного спілкування: перший протікає як реаліза-
ція взаємодії за S-S принципом; другий – як інтрапсихічний процес
відображення інформації у спілкуванні.


Ключові слова


рефлексія мислення; рефлексивна свідомість; рефлексивне спілкування; суб’єктно-рефлексивна модель; внутрішній діалог; психологічний аналіз психомалюнка; аналіз тексту; контекст.

Повний текст:

PDF

Посилання


Асмолов А.Г. По ту сторону сознания. Методологические проблемы неклассической психологии / А.Г. Асмолов. – М. : Смысл, 2002. – 480 с.

Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1972.

Визгина А.В. Роль внутреннего диалога в самосознании личности : Автореферат канд. психол. наук/ А.В. Визгина. – М. : МГУ. – 1996. – 24 с.

Дьяконов Г.В. Основы диалогического похода в психологической науке и практике: монография / Г.В. Дьяконов. – Кировоград : РИО КГПУ им. В.Винниченко, 2007. – 847 с.

Кучинский Г.М. Психология внутреннего диалога / Г.М. Кучинский. Минск : Университетское, 1988. – 132 с.

Россохин А.В. Внутренний диалог и его связь с рефлексией / А.В. Россохин, В.Л. Измагурова // Вопросы психологии. – №4. – 2008. – С. 13–23.

Яценко Т.С. Теорія і практика групової корекції: Активне соціально-психологічне навчання: навчальний посібник / Т.С. Яценко. – К. : Вища школа, 2004. – 679 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.