Емпіричні дослідження соціального інтелекту особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-33.%25pКлючові слова:
інтелект, соціальний інтелект, інтелектуальні здатності, соціальне пізнання, соціальна перцепція, соціальне сприйняття, когнітивна, мнемічна та емпатійна підструктури соціального інтелекту.Анотація
В статті описано результати проведених вченими емпіричних
досліджень соціального інтелекту особистості, зроблено висновки щодо
його структури та особливостей становлення. Зазначено, що результати
емпіричних досліджень вчених показали, що для розвитку соціально-
го інтелекту, формування здатностей до самопізнання і саморегуляції
важливу роль відіграє механізм мотивації. Описано структуру соціаль-
ного інтелекту суб’єкта, в якому виокремлюються три його базові ком-
поненти, а саме «соціальне пізнання», «соціальна перцепція» та «соці-
альне сприйняття».
Запропоновано та описано авторську концепцію соціального інте-
лекту педагога. Зазначено, що соціальний інтелект педагога вміщує три
підструктури: когнітивну, мнемічну та емпатійну тощо. Встановлено,
що когнітивна підструктура соціального інтелекту включає в себе су-
купність досить стійких знань, оцінок, правил інтерпретації подій, по-
ведінки людей, їх взаємовідносин і т.д. на основі сформованої системи
інтерпретацій на мікроструктурному і макроструктурному рівнях.
Показано, що мнемічна складова соціального інтелекту педагога
характеризує наявність в індивіда здатності до інтерпретації явищ, по-
дій життя, поведінки інших людей і свого власного як суб’єкта цих по-
дій. Зроблено висновок, що емпатійна складова соціального інтелекту
більшою мірою залежить від того, яку форму поведінки педагог обирає
в якості пріоритетної, що очікує від оточуючих його суб’єктів, який цін-
нісний інтерпретаційний комплекс у ставленні до навколишнього світу
сформувався у людини, які можливості є у даного індивіда в плані ви-
користання механізмів антиципації у розв’язанні різних проблем про-
фесійного та соціального життя тощо.
Посилання
Аминов Н.А. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов / Н.А. Аминов, М.В. Молоканов // Психологический журнал. – 1992. – № 5. – С. 104.
Андреева Г.М. Социальная психология / Галина Михайловна / Г.М. Андреева. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 429 с.
Беляева Е.В. Социальный интеллект и психологические качества личности руководителя : Дисс. канд. психол. наук : 19.00.05 / Елена Викторовна Беляева. – Самара, 2005. – 173 с.
Бобнева М.И. Социальное развитие личности [Текст] / Маргарита Исидоровна Бобнева // Соц. психология личности. – М., 1979. – 344 с.
Кудрявцева Н.А. Единство интеллекта. Научный отче (Грант РФФИ 1993-1994). – СПб. : Изд-во СПбГУ, 1995. – 76 с.
Кубышкина М.Л. Психологические особенности мотивации социального успеха : Дисс. канд. психол. наук : 19.00.05 / Марина Леонидовна Кубышкина. – СПб., 1997. – 222 с.
Куницына В.Н. Социальная компетентность и социальный интеллект: структура, функции, взаимоотношение / Валентина Николаевна Куницына // Теоретические и прикладные вопросы психологии. – Вып. 1 (4.1). – 1995. – С. 98–122.
Лабунская В.А. Экспрессия человека: общение и межличностное позна ние / Вера Александровна Лабунская. – Ростов-н/Д. : Феникс, 1999. – 608 с.
Морено Дж.Л. Социометрия. Экспериментальный метод и наука об обществе / Джекоб Леви Морено; [пер. с англ.]. – М. : Просвещение, 1958. – 247 с.
Ушаков Д.Б. Интеллект: структурно-динамическая теория / Д.Б. Ушаков. – М. : Изд-во «Ин ститут психологии РАШ, 2003. – 264 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
