Модель професійної компетентності спеціаліста юридичної сфери діяльності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-33.%25pКлючові слова:
професійна компетентність, мотиваційно-цільовий компонент, когнітивний компонент, соціальний компонент, аксіологічний компонент, аутопсихологічний компонент.Анотація
У статті проаналізовано проблему струк-
тури професійної компетентності фахівця юридичної сфери діяльності.
Зазначено, що в роботах, присвячених дослідженню професійної компе-
тентності юриста, розрізняють такі її види: спеціальна; соціальна; ауто-
компетентність; екстремальна професійна.
Запропоноване авторське визначення професійної компетентності
фахівця юридичної сфери діяльності. Зазначено, що професійна ком-
петентність є особистісним новоутворенням особистості студента, що
структурно складається з компонентів, які, у свою чергу, вміщують
складові, що у своїй сукупності визначають певну психологічну кате-
горію, яка так чи інакше детермінує становлення професійної компе-
тентності фахівця. Наголошено, що професійна компетентність юриста
складається із таких компонентів: 1) мотиваційно-цільового; 2) когні-
тивного; 3) соціального; 4) аксіологічного; 5) аутопсихологічного.
У статті охарактеризовано структуру мотиваційно-цільового ком-
понента професійної компетентності фахівця юридичної сфери діяль-
ності, який включає: мотивацію виконання юридичної діяльності; мо-
тивацію досягнення успіху; здатність ставити цілі власної діяльності та
їх досягати; професійне самовизначення; професійну готовність як стан
студента, який характеризується науково-теоретичною, психологіч-
ною, юридичною, фізичною готовністю тощо.
Визначено, що когнітивний компонент професійної компетентності
фахівця юридичної сфери діяльності передбачає сформованість у людини
знань, умінь і навичок, професійно значущого досвіду тощо, а також ви-
світлює розвиток здатності спеціаліста до використання цих знань, умінь
та навичок, фреймів професійно значущого досвіду на практиці.
Зазначено, що до структури соціального компоненту професійної
компетентності юриста належать комунікативна компетентність, емо-
ційно-експресивні особливості особистості та моторно-вольові якості
фахівця. Визначено, що базовими підструктурними елементами аутоп-
сихологічного компонента є професійне самовизначення та самоактуа-
лізація юриста.
Посилання
Бодалёв А.А. Личность и общение [Текст] / Алексей Александрович Бодалёв. – М., 1995. – 323 с.
Деркач А.А. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма [Текст] / Анатолий Алексеевич Деркач, Нина Васильевна Кузьмина. – М. : Луч, 1993. – 49 с.
Зеер Э.Ф. Личностное ориентированное профессиональное образование [Текст] / Эвальд Фридрихович Зеер, Геннадий Михайлович Романцев // Педагогика. – 2002. – № 3. – С. 16–21.
Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя [Текст] / Нина Васильевна Кузьмина. – М. : АПН, 1990. – 149 с.
Маркова А.К. Психология профессионализма [Текст] / Аэлита Капитоновна Маркова. – М. : Знание, 1996. – 308 с.
Платонов К.К. Структура и развитие личности [Текст] / Константин Константинович Платонов. – М. : «Наука», 1986. – 255 с.
Сластёнин В.А. Профессионализм педагога: акмеологический контекст [Текст] / Виталий Александрович Сластёнин // Педагогическое образование и наука. – 2002. – № 4. – С. 4–9.
Шахматова О.Н. Личностно-ориентированные технологи профессионального развития педагогов профессиональной школы : Дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Ольга Николаевна Шахматова; УГ ППУ. – 2000. – 187 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
