Особливості використання методики формування свідомості та переконання у виховному процесі спеціальної школи

Анотація

У статті подано основні положення методики формування свідомості та переконання розумово відсталих учнів. Перш за все зроблено структурний і змістовий аналіз поняття «переконання» як гіпотези, доказу, аргументу. Акцентовано на методах формування свідомості та переконання. Розкрито можливості використання методики формування свідомості та переконання при роботі з розумово відсталими молодшими школярами, яким характерно: некритичність сприйняття того, що навіюється, тому в них виникає повне наслідування діяльності та поведінки інших, що особливо негативно тоді, якщо приклад виявляється не позитивним; низький рівень розуміння етичних узагальнень та усвідомлення своїх обов’язків; неспроможність самостійної перевірки знань на практиці і не здатність навчитися передавати свої знання товаришам. Встановлено, що за допомогою методів формування свідомості та переконання у розумово відсталих молодших школярів потрібно розвивати: критичність мислення, а це можливо лише при систематичному збалансованому впливі педагогів під час різних видів діяльності; особистісні якості, а саме, пояснити дітям сутність цих категорій, формувати у них відповідне ставлення до них, а також розвивати на базі усвідомлення відповідних категорій, особистісно-вольові та особистісно-моральні якості; етичні знання за допомогою мотивованих пояснень, коротких цікавих оповідань, вказівок стосовно наслідків неправильного вчинку. Саме тому роль методики формування свідомості та переконання полягає у тому, щоб навчити розумово відсталих молодших школярів самостійно використовувати свої знання у будь-яких ситуаціях та перетворювати наявні знання у переконання.