Емпіричне дослідження внутрішніх детермінант розвитку смислової сфери дитини
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
ціннісні орієнтації, динамічна смислова система, моральні норми, адаптаційні можливості, самооцінка, тривожність, фрустрація.Анотація
Автор пропонує проаналізувати старший дошкільний вік як такий, що є відправним у становленні смислової сфери. У статті акцентується увага на детермінантах становлення ціннісних орієнтацій. У даній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення внутрішніх детермінант розвитку смислової сфери старшого дошкільника. З урахуванням особливостей життєдіяльності дошкільника, а також спрямованості вікового періоду на підготовку до школи, акцент у дослідженні було зроблено на виокремленому комплексі ціннісних орієнтацій (здоров’я, активне і продуктивне життя, пізнання, освіченість, твердість волі, вихованість), який детермінує функціонування основних динамічних смислових систем особистості дитини (пізнання, учіння, гра, спілкування). Експериментально встановлено, що пов’язані із зазначеними динамічними смисловими системами та ціннісними орієнтаціями старшого дошкільника такі індивідуально-психологічні особливості, як сформованість уявлень про моральні норми, середня за рівнем самооцінка, низькі показники тривожності в стосунках з дітьми, по характеру фрустраційних реакцій – проблемно-вирішувальна імпунітивного напрямку. Отримані дані значно поповнюють інформаційне поле проблеми розвитку смислової сфери і можуть стати основою для складання програм супроводу аксіогенезу особистості дитини. Проведене дослідження особливостей початкового етапу становлення смислової сфери особистості, який припадає на дошкільне дитинство, не вичерпує проблеми аксіогенезу. Адже цілком очевидно, що, маючи свої психологічні особливості, кожен наступний етап буде детермінований певною системою чинників. Вивчення останніх і є перспективою подальших досліджень.
Ключові слова: ціннісні орієнтації, динамічна смислова система, моральні норми, адаптаційні можливості, самооцінка, тривожність, фрустрація.
Емпіричне дослідження внутрішніх детермінант розвитку смислової сфери дитини
Автор пропонує проаналізувати старший дошкільний вік як такий, що є відправним у становленні смислової сфери. У статті акцентується увага на детермінантах становлення ціннісних орієнтацій. У даній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення внутрішніх детермінант розвитку смислової сфери старшого дошкільника. З урахуванням особливостей життєдіяльності дошкільника, а також спрямованості вікового періоду на підготовку до школи, акцент у дослідженні було зроблено на виокремленому комплексі ціннісних орієнтацій (здоров’я, активне і продуктивне життя, пізнання, освіченість, твердість волі, вихованість), який детермінує функціонування основних динамічних смислових систем особистості дитини (пізнання, учіння, гра, спілкування). Експериментально встановлено, що пов’язані із зазначеними динамічними смисловими системами та ціннісними орієнтаціями старшого дошкільника такі індивідуально-психологічні особливості, як сформованість уявлень про моральні норми, середня за рівнем самооцінка, низькі показники тривожності в стосунках з дітьми, по характеру фрустраційних реакцій – проблемно-вирішувальна імпунітивного напрямку. Отримані дані значно поповнюють інформаційне поле проблеми розвитку смислової сфери і можуть стати основою для складання програм супроводу аксіогенезу особистості дитини. Проведене дослідження особливостей початкового етапу становлення смислової сфери особистості, який припадає на дошкільне дитинство, не вичерпує проблеми аксіогенезу. Адже цілком очевидно, що, маючи свої психологічні особливості, кожен наступний етап буде детермінований певною системою чинників. Вивчення останніх і є перспективою подальших досліджень.
Посилання
Захарова А.В. Особенности рефлексии как психического новообразования в учебной деятельности / А.В. Захарова, М.Э. Боцманова // Формирование учебной
деятельности школьников / под ред. В. В. Давыдова, И. Ломпмера, А.К. Марковой. – М. : Педагогика, 1982. – С. 107–
Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась / Елена Леонтьевна Кононко. – К. : Рад.шк., 1991. – 221 с.
Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение
и динамика смысловой реальности / Дмитрий Алексеевич Леонтьев. – 2-е, испр. изд. – М. : Смысл, 2003. –
с.
Почеревина Л. П. Психологические условия соблюдения дошкольниками норм в ситуации морального выбора: автореф.
дис. на соиск. уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07
«Педагогическая и возрастная психология»/ Л. П. Почеревина. – М., 1984. – 21 с.
Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста.
Психологические исследования / под ред. А. В. Запорожца,
Я. З. Неверович; НИИ дошк. воспитания АПН СССР. – М. :
Педагогика, 1986. – 176 с.
Столин В. В. Самосознание личности / Владимир Викторович Столин. – М. : МГУ, 1983. –284 с.
Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии /
Ирина Ивановна Чеснокова. – М. : Наука, 1977. –144 с.
Эмоциональное развитие дошкольника: пособие для воспитателей дет. сада / А. В. Запорожец, Я. З. Неверович,
А. Д. Кошелева и др.; под ред. А. Д. Кошелевой. – М. : Просвещение, 1985. – 176 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
