Професійна маргінальність випускників закладів вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.33-54Ключові слова:
заклад вищої освіти, студенти випускних курсів, професійна ідентичність, професійна маргінальність, професійна затребуваність.Анотація
Статтю присвячено проблемі формування позитивної професійної ідентичності майбутніх фахівців. Констатовано, що частина студентів випускних курсів закладів вищої освіти не пов’язує своє професійне майбутнє з тією спеціальністю, яку вони здобувають, проте вони залишаються у складі студентів, реалізуючи свої позанавчальні та позапрофесійні цілі. З’ясовано, що таке положення людини на межі між соціальними статусами отримало назву професійної маргінальності. Метою дослідження є аналіз впливу професійної затребуваності випускників закладів вищої освіти на прояви ідентичності / маргінальності. Проаналізовано стан проблеми, визначено дефініції «професійна маргінальність» і «професійна затребуваність», конкретизовано їх складові, наведено результати емпіричного дослідження. Установлено, що професійна маргінальність є проявом або формою порушення ідентичності, причому можливі два варіанти: порушення становлення ідентичності (неможливість активного пошуку та вибору, запуску ідентифікації, когнітивної й афективної переробки) та порушення динаміки ідентичності, тобто процесів виявлення ролей і правил, відповідних ідентичності. Діагностика професійної ідентичності / маргінальності передбачала оцінювання таких складових: компетентність людини у професії, її уявлення про себе як професіонала, ставлення до ролі професії у суспільстві. В емпіричному дослідженні взяли участь 318 студентів випускних курсів. Констатовано відмінності між групами «професійно ідентичних» і «професійно маргінальних» студентів за параметрами професійної затребуваності, а саме: задоволеністю ступенем реалізації професійного потенціалу; приналежністю до професійної спільноти; переживанням професійної затребуваності; ставленням до себе як до компетентного та авторитетного професіонала; оцінкою результатів професійної діяльності; сприйняттям ставлення інших до себе як до значущого професіонала.
Посилання
Березина Т. С. Экспериментальное исследование формирования динамики профессиональной идентичности педагогов в ситуации обучения в вузе. Вестник Московского государственного университета. Серия: Психологические науки. 2008. № 3. С. 162–171.
Блинова О. Є. Трудова міграція населення України у соціально-психологічному вимірі: монографія. Херсон : РІПО, 2011. 488 с.
Борисюк А. С. Професійна ідентичність медичного психолога: соціально-психологічний аналіз. Чернівці : Книги–ХХІ, 2010. 440 с.
Бутиліна О. В. Професійна маргінальність студентів. Вісник Львівського університету. Серія: Соціологічна. 2012. Вип. 6. С. 81–87.
Ермолаева Е. П. Оценка реализации профессионала в системе «человек – профессия – общество». Москва : Институт психологии РАН, 2011. 176 с.
Зеер Э. Ф. Личностно-развивающее профессиональное образование: монография. Екатеринбург : Изд-во РГППУ, 2006. 169 с.
Кемалова Л. И., Парунова Ю. Д. Личность маргинала и возможности ее социализации в условиях транзитивного общества: монография. Симферополь – Керчь : Таврия, 2010. 228 с.
Ложкин Г. В., Волянюк Н. Ю. Конфликтные источники профессионального маргинализма. Горизонты образования. 2010. № 2 (30). С. 43–48.
Могдалева И. В. Маргинальность в современной российской и украинской философии. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Философия. Социология. 2008. Т. 21 (60). № 1. С. 231–239.
Пілецька Л. С. Маргінальність у контексті проблеми соціальної мобільності особистості. Збірник наукових праць : філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 2011. Вип. 16. Ч. 1. С. 5–15.
Ренке С. О. Професійний образ «Я» як предмет психології та становлення особистісної ідентичності майбутнього фахівця. Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / За наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. Вип. 39. С. 257–271. DOI 10.32626/2227-6246.2018-39.257-271.
Харитонова Е. В. Психология социально-профессиональной востребованности личности: монографія. Москва : Институт психологии РАН, 2014. 411 с.
Шульга М. Маргінальність як криза ідентичності. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 3. С. 166–170.
Baumeister, R. (1986). Identity. Cultural Change and Struggle for Self. New York : Oxford, p. 18–19.
Jermolajeva, J. & Bogdanova, T. (2017). Philosophy of the Profession and Professional Knowledge in the Structure of Professional Identity of Hei Teachers in Riga and Smolensk. Economics and Culture, 14 (1), 41–49. DOI 10.1515/jec-2017-0004.
Kalashnikov, A. I., & Minjurova, S. A. (2017). Professional Commitment and Professional Marginalism in Teachers. Psihologicheskaja nauka i obrazovanie – Psychological Science and Education, 22 (5), 5–13. DOI 10.17759/pse.2017220501.
Kelo, M., Teicher, U., & Wachter, B. (2006). Eurodata. Student mobility in European higher education. Bonn : Lemmens Verlags und Mediengesellshaft.
Park, R. E. (1928). Human migration and the marginal man. American Journal of Sociology, 33 (6), 879–893. Chicago.
Zepeda, S. (2016). Principals’ Perspectives: Professional Learning and Marginal Teachers on Formal Plans of Improvement. Research in Educational Administration & Leadership, 1 (1), June, 25–59.
Živković, P. (2018). Concurrent validity of the student teacher professional identity scale. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education, 6 (1). DOI 10.5937/ijcrsee1801013Z.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
