Гражданская активность: роль социальных медиа
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.40-58Ключові слова:
гражданская активность, типы гражданской активности, гражданская активность подростков, социальные медиа, акции протеста.Анотація
В статье представлены теоретические подходы к рассмотрению гражданской активности, а также типология гражданской активности, разработанная Б. Кшивош-Рынкевич и А. Залевской. Рассмотрена роль социальных медиа в развитии и распространении гражданской активности. Задачи статьи: 1) теоретический обзор исследований гражданской активности и роли социальных медиа в развитии и распространении гражданской активности; 2) анализ результатов эмпирического исследования гражданской активности молодежи. Для изучения особенностей гражданской активности подростков было проведено эмпирическое исследование в Кривом Роге и Софиевке с использованием Опросника гражданского поведения в качестве метода исследования. Каждая из трех шкал (активное, полуактивное и пассивное гражданское поведение) содержит субшкалы: активное гражданское поведение – «политическая активность», «активность ради изменений», «социальная активность», «личная активность»; полуактивное гражданское поведение – «законопослушность», «голосование», «общественное благо» и «честная работа»; пассивное гражданское поведение – «национальная идентичность» и «патриотизм». В исследовании принял участие 371 респондент. Результаты исследования показали высокое пассивное и полуактивное гражданское поведение и низкое активное гражданское поведение, что говорит о присутствии потенциала и общем нежелании принимать участие в активных изменениях. Показано, что в Украине, в отличие от других стран, в которых проводились исследования по данной методике, нет гендерных различий ни по пассивному, ни по полуактивному, ни по активному гражданскому поведению. В то же время, были выявлены отличия между гражданским поведением молодежи, живущей в городе и пгт, а также были выявлены некоторые различия в гражданском поведении в зависимости от возраста. Сделан вывод о том, что гражданскую активность как возможность повлиять на политические процессы и решения можно рассматривать как один из механизмов регулирования доверия к правительству и государственным институтам среди граждан. Отмечена важность навыков распознания фейковых новостей и медиаграмотности, поскольку в периоды социальной, политической, экономической неопределенности особенно сложно отличить фейки от достоверной информации.
Посилання
Bondarevska, I., Krzywosz-Rynkiewicz, B., & Bondar, E. (2017). Young people’s citizenship activity in times of war threat: Case of Ukraine. Citizenship Teaching and Learning, 12 (2), 189–206.
Eliasz, A. (2002). Psychologia ekologiczna [Ecological psychology]. In J. Strelau (Ed.). Psychologia (pp. 405–440). Gdańsk : GWP, Podręcznik akademicki [in Polish].
Herbst, J. (2005). Oblicza społeczeństwa obywatelskiego [Faces of civil society]. Warszawa : FRSO [in Polish].
Jost, J. T., Barbera, P., Bonneau, R., Langer, M., Metzger, M., Nagler, J., Sterling, J., & Tucker, J. A. (2018). How social media facilitates political protests: Information, motivation, and social networks. Advances in Political Psychology, 39 (1), 85–118.
Klandermans, P. G. (2014). Identity politics and politicized identities: Identity
processes and the dynamics of protest. Political Psychology, 35, p. 1–22.
Krzywosz-Rynkiewicz, B., & Zalewska, A. M. (2015). Contemporary contexts and trends in citizenship studies. In A. Skarzauskiene (Ed.). Social technologies and collective intelligence (pp. 102–110). Vilnius : JSC «Vitae Litera», Mykolas Romeris University.
Lewicka, M. (2004). Kup pan książkę... Mechanizmy aktywności obywatelskiej Polaków [Buy a book... Mechanisms of civil activity of Poles]. Studia Psychologiczne, 42 (4), 65–82 [in Polish].
McGarty, C., Thomas, E. F., Lala, G., Smith, L. G., & Bliuc, A. M. (2003). New technologies, new identities, and the growth of mass opposition in the Arab Spring. Political Psychology, 35 (6), 725–740.
Melosik, Z. (1998). Obywatelstwo, czas (historia), przestrzeń (geografia) [Citizenship, time (history), space (geography)]. In Z. Melosik i K. Przyszczypkowski (Ed.). Wychowanie obywatelskie. Studium teoretyczne, porównawcze i empiryczne. Poznań-Toruń : Edytor [in Polish].
Onuch, O. (2014, January 2). Social networks and social media in Ukrainian «Euromaidan» protests. Washington Post. Retrieved from https://www.washingtonpost.com/news/monkey-cage/wp/2014/01/02/social-networks-and-social-media-in-ukrainian-euromaidan-protests-2/
Theiss-Morse, E. (1993). Conceptualizations of good citizenship and political participation. Political Behaviour, 15, 355–380.
Torney-Purta, J., Barber, C. H., & Richardson, W. K. (2004). Trust in Government-Related Institutions and Political Engagement among Adolescents in Six Countries. Acta Politica, 39, p. 380–406.
Tucker, J. A., Metzger, M. M., Penfold-Brown, D., Bonneau, R., Jost, J. T., & Nagler, J. (2014). Protest in the age of social media: Technology and Ukraine’s #EuroMaidan. Carnegie Reporter, 7 (4), p. 8–19.
Zalewska, A. M., & Krzywosz-Rynkiewicz, B. (2011). Psychologiczne portrety młodych obywateli [Psychological portraits of young citizens]. Warszawa : Wydawnictwo SWPS Academica [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
