Готовність майбутніх перекладачів до виконання професійної діяльності

Анотація

Метою дослідження була розробка концептуальної моделі професійного становлення фахівця з перекладу, а також проведення емпіричного дослідження з ціллю з’ясування рівня готовності майбутнього спеціаліста до виконання професійної діяльності. Для розв’язання поставлених у статті завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення, а також експериментальний метод: констатувальний експеримент. У дослідженні побудовано концептуальну модель професійного становлення майбутнього перекладача. Зазначено, що ця модель обов’язково включатиме професійну готовність до виконання діяльності. Готовність характеризується різним характером взаємозв’язків її структурних компонентів (когнітивного – знання іноземної мови, лінгвокраїнознавчого – лінгвокраїнознавча компетенція, реалізаційного – комунікативні вміння). Розглядаючи готовність студента до інтеркультурної комунікації як сукупність окремих значущих для фахівця показників, ми (з урахуванням діагностичних цілей) визначили характеристику різних рівнів розвитку кожного з показників готовності, які розглядаємо як критеріальну основу для дослідження феномену готовності студентів до здійснення успішної інтеркультурної комунікації. Перший (когнітивний) показник розглянуто в контексті нашого дослідження як різний рівень опанування іноземною мовою. Фактично, когнітивний показник готовності, на нашу думку, вміщує лінгвокраїнознавчу компетенцію особистості, а також комунікативні вміння фахівця й особливості їх використання у перекладацькій діяльності. Наголошено, що готовність фахівця до здійснення професійної діяльності вміщує три компоненти: а) мотиваційну готовність; б) змістову готовність; в) операційну готовність. Зважаючи на те, що професійна діяльність перекладача характеризується аксіологічною спрямованістю, зазначено, що готовність перекладача до здійснення професійної діяльності вміщуватиме ще й четвертий компонент, а саме – «ціннісну готовність». Висновки. Потреба в творчій діяльності у студентів усіх факультетів іноземної філології є переважно високою, а професійні якості, що зумовлюють формування компонентів готовності до здійснення перекладацької діяльності, знаходяться на стадії становлення, а саме: усвідомлення необхідності доведення справи до логічного завершення, володіння базовими засобами здійснення перекладацької діяльності, орієнтування в міжособистісних стосунках. Також високий рівень здійснення перекладацької діяльності у студентів кожної групи фіксується на рівні не більше 25%, що свідчить загалом про зовсім недостатню професіоналізацію студентів. Отже, професійне становлення особистості – це цілісний, динамічно розгорнений у часі процес, який характеризується, передусім, формуванням професійних намірів, потім – набуттям знань та оволодінням уміннями й навичками, і так до повної реалізації себе у творчій педагогічній діяльності. Основним протиріччям професійного становлення є, як правило, протиріччя між сформованими властивостями особистості й об’єктивними вимогами провідної діяльності, значення якої полягає в тому, що вона великою мірою зумовлює подальший розвиток індивіда як суб’єкта професійної діяльності. Реалізуючи себе у провідній діяльності, особистість поступово змінюється, що призводить до перебудови мотивів професійної діяльності, формування нових для людини особистісних властивостей, якостей і характеристик.