Определение шаловливости как компонента игровой компетентности через реконструкцию семантических элементов концепта «шаловливость»
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-47.118-140Ключові слова:
игровая компетентность, игривость, игровая позиция, шаловливость, психолингвистический эксперимент, свободный ассоциативный эксперимент, языковое сознание.Анотація
Цель работы – с помощью психолингвистического эксперимента выявить смысловое наполнение концепта «шаловливость» и через реконструкцию его семантических элементов определить понятие «шаловливость» как компонент игровой компетентности. Основным методом исследования выступил психолингвистическиэксперимент. Выборку составили 400 респондентов зрелого возраста (30–60 лет) в равном соотношении мужчин и женщин. Результаты исследования позволили установить, что концепт «шаловливость» в языковом сознании русскоязычного населения Украины представлен четырьмя ядерными кластерами: «баловство» (34,25%), «флирт» (15%), «поведение, свойственное преимущественно ребенку» (11,25%) и «поведение, свойственное преимущественно женщине» (8,5%). Среди периферийных кластеров обращает на себя внимание кластер «способность к оригинальной, изощренной фантазии» (2,5%), в котором нашел свое отражение когнитивный компонент шаловливости. Анализ семантических кластеров концепта «шаловливость» выявил также статистически значимые различия между мужской и женской выборками. Женщины связывают шаловливость с поведением ребенка (ж. – 7,25%, м. – 1,5%), в то время как мужчины – с поведением женщины (ж. – 0%, м. – 7,5%). Периферийные кластеры «сумасбродность», «поведение во время секса», «распущенность» демонстрируют большой перевес мужских реакций, «поведение животных» и «проявление активности» – женских. Опираясь на результаты кластерного анализа концепта «шаловливость», а также на основные составляющие шалости в интерпретации А. Фоминцевой, мы определяем «шаловливость» как способность целенаправленно создавать ситуации «испытания себя» при взаимодействии с субъектом / объектом шалости с целью интенсивных переживаний положительных эмоций, например, при проработке темы запретов или при проявлении творчества.
Перспективу дальнейших исследований мы видим в описании теоретического конструкта «шаловливость» как шкалы игровой компетентности в разрабатываемом нами опроснике, с учетом значений, отражающих реальность языкового сознания носителей языка.
Посилання
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2004. 224 с.
Кобзева Ю., Гордиенко-Митрофанова И., Зуев И., Саута С. Разработка опросника игровой компетентности (ОИК). Психологический журнал. 2019. Вып. 5 (12). С. 280–301.
Русский ассоциативный словарь: в 2 т. / Ю. Н. Караулов, Г. А. Черкасова, Н. В. Уфимцева, Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов. Москва : АСТ : Астрель, 2002. Т. I. От стимула к реакции: ок. 7000 стимулов. 784 с.
Русский ассоциативный словарь: в 2 т. / Ю. Н. Караулов, Г. А. Черкасова, Н. В. Уфимцева, Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов. Москва : АСТ : Астрель, 2002. Т. II. От реакции к стимулу: ок. 100000 реакций. 992 с.
Стернин И. А., Рудакова А. В. Психолингвистическое значение слова и его описание. Воронеж : Ламберт, 2011. 192 с.
Фоминцева А. Исследование некоторых психологических феноменов детской субкультуры в период ранней взрослости. Московский психологический журнал. 2001. Вып. 4. С. 6–17.
Barnett, L. (2007). The nature of playfulness in young adults. Personality and Individual Differences, 43, 949–958.
Glynn, M., & Webster, J. (1992). The adult playfulness scale: an initial assessment. Psychological Reports, 71 (1), 83–103. URL : https://doi.org/10.2466/pr0.1992.71.1.83.
Gordiienko-Mytrofanova, I., & Kobzieva, Yu. (2017a). Playful competence: the access code to the inner resources. Proceedings from the 15th European Congress of Psychology, (p. 19). Amsterdam, 11–14 July.
Gordiienko-Mytrofanova, I., & Kobzieva, Yu. (2017b). Humour as a component of ludic competence. Visnyk of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Psychology, 57, 40–56.
Gordiienko-Mytrofanova, I., & Kobzieva, Yu. (2019). Gender- and RoleSpecific Differences in the Perception of the Concept «Impishness» (based on the results of a psycholinguistic experiment). Psycholinguistics, 25 (1), 33–48. URL : https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-33-48.
Gordiienko-Mytrofanova, I., Kobzieva, Yu., & Sauta, S. (2019). Psycholinguistic meanings of playfulness. East European Journal of Psycholinguistics, 6 (1), 19–31. URL : https://doi.org/10.5281/zenodo. 3371627.
Gordiienko-Mytrofanova, I., Pidchasov, Ye., Sauta, S., & Kobzieva, Yu. (2018). The problem of sample representativeness for conducting experimental and broad psychological research. Psycholinguistics, 23 (1), 11–46. URL : https://doi.org/10.5281/zenodo.1212360.
Proyer, R. (2012). Development and initial assessment of a short measure for adult playfulness: The SMAP. Personality and Individual Differences, 53 (8), 989–994. URL : https://doi.org/10.1016/j.paid. 2012.07.018.
Proyer, R. (2017). A new structural model for the study of adult playfulness: Assessment and exploration of an understudied individual differences variable. Personality and Individual Differences, 108, 113–122. URL : https://doi.org/10.1016/j.paid.2016.12.011.
Schaefer, C., & Greenberg, R. (1997). Measurement of playfulness: a neglected therapist variable. International Journal of Play Therapy, 6 (2), 21–31. URL : https://doi.org/10.1037/h0089406.
Shen, X., Chick, G., & Zinn, H. (2014). Playfulness in adulthood as a personality trait: a reconceptualization and a new measurement. Journal of Leisure Research, 46 (1), 58–83. URL : https://doi.org/10.1080/00222216.2014.11950313.
Tsuji, Hit., Tsuji, Hei., Yamada, S., Natsuno, Y., Morita, Y., Mukoyama, Y., Hata, K., & Fujishima, Y. (1996). Standardization of the Five Factor Personality Questionnaire: Factor structure. International Journal of Psychology, 31. Proceedings from the XXVI International Congress
of Psychology, (pp. 103–217). Montreal, 16–21 August.
Yarnal, C., & Qian, X. (2011). Older-adult playfulness: an innovative construct and measurement for healthy aging research. American Journal of Play, 4 (1), 52–79. URL : https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ985548.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
