Причини конфліктів у взаємостосунках між батьками та дітьми

Автор(и)

  • Ірина Комплієнко Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5007-8779

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.104-126

Ключові слова:

дезадаптивні сімейні взаємостосунки, конфлікти, неконструктивне розв’язання, загострення внутрішньосімейного відчу¬ження, причини конфліктів, агресія, страх, психоактивні речовини.

Анотація

Мета статті – дослідити проблему дезадаптивних сімейних взаємостосунків між батьками та школярами старшого шкільного віку, яка, як правило, характеризується гостротою конфліктів, що виникли і супроводжуються блокуванням їх конструктивного розв’язання, загостренням внутрішньосімейного відчуження.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. У якості емпіричних методів обрано методи анкетування й інтерв’ювання.

Результати дослідження. З метою з’ясування причин конфліктів старшокласників із батьками нами було проведено пілотне дослідження на основі розробленої анкети «Причини конфліктів старшокласників із батьками». Анкету було проведено з 355 старшокласниками м. Києва, м. Рівного та м. Миколаєва. Показано, що з точки зору молоді конфлікти з батьками не є основною проблемою у цей віковий період. На основі опитування репрезентативної групи 16-річних старшокласників близько у третини з них (у 27% школярок і у 29% учнів чоловічої статі) встановлено наявність суперечок, неабиякі розбіжності у поглядах із батьками, неприйняття критики останніх. Визначено, що водночас лише деякі учні повністю відкидають погляди батьків, яких називають «старими» (8% школярок і 13% старшокласників чоловічої статі). Для 33% школярок і 27% учнів чоловічої статі критика і суперечки стосуються не всіх сфер життя, а, переважно, одягу, зачіски і присутності вечорами вдома. У старшокласників, які вживають психоактивні речовини, виявлено значно більше конфліктних ситуацій, ніж у здорових. фДоведено, що, разом із цим, 26% школярок і 31% учнів чоловічої статі вказали на те, що саме проблеми в навчанні призвели до вживання наркотиків, скоєння правопорушень, симптомів стресу і низької самооцінки.

Висновки. Визначено, що саме в період дезадаптивності мати і дитина позбавлені однієї з можливостей розв’язання конфліктних ситуацій, які у певний період часу були реальними, а саме: полегшення взаємостосунків завдяки втручанню третьої особи – тітки, бабусі тощо. Як правило, у такому випадку впродовж усього подальшого життя існування доброї й люблячої «третьої особи» допомагає компенсувати безрадісні хвилини, що мають місце у взаємостосунках з «іншим»; таке ставлення великою мірою нейтралізує агресивність дитини і суттєво нівелює виникнення страху. В сім’ї, де дитина вживає психоактивні речовини, конфлікт із матір’ю чи батьком (або з обома) набуває надзвичайних розмірів. Крім того, спілкування дитини з батьком мати сприймає як ситуацію полегшення. Але якщо мати – розлучена, то все стає набагато складніше, і якщо дитина, посварившись із нею, раптом намагається зателефонувати батькові, то мати може навіть розлютитися та крикнути на дитину: «Ну й забирайся до свого тата!». Емоційно схвильовані матері, як правило, не розуміють, що вони роблять цією фразою, вдаючись до подібних методів боротьби; більш того, дитина при цьому відчуває себе переможеною, а мати відчуває задоволення – її мету досягнуто. Водночас дитина починає усвідомлювати, що мати каже їй «забиратися», а батько для неї вже і без того є майже втраченим, а тут ще й мама каже, що дитина їй зовсім не потрібна. Отже, дитина виявляється «загнаною в кут», і вона у відчаї переживає всю безвихідність свого становища, відчуває до матері злість. Тому не випадково такі діти починають шукати іншу, значущу для них соціальну мікрогрупу, що призводить до залежності від вживання психоактивних речовин.

Посилання

Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи: записки детского психиатра. Москва : Прогресс, 1988. 136 с.

Гарбузов В. И. Нервные дети: советы врача. Ленинград : Медицина. Ленинградское отделение; Москва : Ассоциативный совет книгоиздателей, 1990. 172 с.

Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихолінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький пед. ун-т імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М., 2019. Вип. 26 (1). С. 246–264. URL : https://psycholing-journal. com/index.php/journal/article/view/715.

Пожар Л. Психология аномальных детей и подростков. Патопсихология. Москва : Изд-во МГУ; Воронеж, 1996. 128 с.

Раттер М. Помощь трудным детям. Москва : Наука, 1978. 193 с.

Сатир В. Как строить себя и свою семью. Москва : Педагогика Пресс, 1992. 192 с.

Стегачёва С. В. Типы дезадаптивного поведения супружеских пар и их психологическая коррекция: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Тамбов, 2004. 145 с.

Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, Ed. (2018). Psycholinguistic features of the development of social intelligence of the teacher. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: Зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький пед. ун-т імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 23 (1). С. 242–257. DOI 10.5281/zenodo.1211618.

Mykhalchuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2020). Psycholinguistic features of representation of emotions by the concept of «Fear». Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець- Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута». Вип. 48. С. 206–227. DOI https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.206-227

Tabachnikov, S., Pinchuk, I., Kharchenko, Ye., Chepurna, A., Zdoryk, I., & Mykhalchuk, N. (2019). Criteria for diagnostics and treatment of somatic patients who use psychoactive substances in the practice of family medicine. Архів психіатрії: Наук.-пр. журнал. Т. 25, № 1 (96). C. 229–234. DOI https://doi.org/10.37822/2410-7484. 2019.25.1.15-21.

Tabachnikov, S., Pinchuk, I., Kharchenko, Ye., Osukhovskaіa, E., Tabachnikov, O., Mazbits, V., Chepurna, A., Salden, V., Tovalovych, T., & Mykhalchuk, N. (2018). Psychological, clinical and instrumental-laboratory methods for the diagnosis of the usage of psychoactive substances by somatic patients in the practice of family medicine. Архів психіатрії : Наук.-пр. журнал. Т. 24, № 4 (95). C. 229–234. DOI https://doi.org/10.37822/24107484.2018.24.4.229-234.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-27

Як цитувати

Комплієнко, І. (2020). Причини конфліктів у взаємостосунках між батьками та дітьми. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (50), 104–126. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.104-126