Психологічні особливості розвитку довільної уваги учнів початкових класів загальноосвітньої школи у процесі навчання англійської мови
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.127-145Ключові слова:
довільна увага, інтегральний показник розвитку довільної уваги, стійкість і концентрація уваги, мовленнєві операції, молодший шкільний вік, засоби зорового унаочнення, індивідуально-психологічні особливості, модель розвитку довільної уваги.Анотація
Метою статті є вивчення мікровікових властивостей стійкості й концентрації довільної уваги учнів 1–2-х класів початкової загальноосвітньої школи, визначення рівнів їх розвитку, взаємозв’язку уваги з мисленням молодшого школяра, а також психолого-педагогічні умови активізації довільної уваги учнів-початківців для підвищення ефективності засвоєння англійської мови.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: емпіричний метод, психолого-педагогічний експеримент, структурно-функціональні методи, методи аналізу, систематизації, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. Розроблено нові положення, а саме: взаємозв’язки між властивостями довільної уваги учнів 1–2-х класів початкової загальноосвітньої школи (стійкість, концентрація), мисленням та успішністю у процесі навчання англійської мови зумовлюють їх позитивні взаємовпливи у процесі мовленнєвого розвитку молодших школярів. Доведено, що властивості довільної уваги впливають на індивідуально-психологічні особливості учнів (тривожність, спілкування, самооцінка, властивості темпераменту) і, навпаки, індивідуальні характерні особливості учнів можуть впливати на основні властивості (стабільність і концентрацію) довільної уваги. Використання засобів зорового унаочнення на уроках англійської мови безпосередньо впливає на механізми формування довільної уваги молодших школярів, а також на їх індивідуально-психологічні особливості, що сприяє розвитку мовленнєвих і комунікативних навичок молодших школярів. Створено нову концептуальну модель розвитку довільної уваги учнів 1-х і 2-х класів, яка враховує її типові індивідуальні особливості (ступінь зосередженості на певному завданні, рівень розподілу уваги у процесі опису об’єктів за допомогою засобів зорової наочності). Створено нову технологію на основі вправ з англійської мови, спрямовану на розвиток у дітей основних властивостей довільної уваги у зв’язку з мисленням. Представлено критерії, показники та набір методик для діагностики розвитку основних властивостей довільної уваги 6–8-річних учнів. Було доведено, що ефективно використані у навчальному процесі наочні засоби мають значний вплив на розвиток монологічного мовлення молодших школярів, знижують рівень їх тривожності, покращують комунікативні навички, мотивують школярів до активності, розвитку своїх інтересів й адекватної самооцінки.
Висновки. Критеріально-орієнтована діагностика в нашому дослідженні дає змогу виявити розкид фактичних даних у межах визначених вікових категорій. Охарактеризовано п’ять основних рівнів розвитку стійкості й концентрації довільної уваги порівняно з рівнем, що характеризує оптимальним чином реалізований віковий потенціал дитячого віку. Використані методики, як ми переконалися, дозволяють діагностувати індивідуальні актуальні та потенційні особливості розвитку в 6–8-річних дітей найважливіших властивостей довільної уваги. Цілеспрямоване і планомірне формування дій самоконтролю в учнів 1–2-х класів потребує від учителя спеціальної підготовки: він повинен не тільки усвідомлювати завдання розвитку довільної уваги, але і володіти технологією формування розумових дій, здійснювати індивідуалізацію програми педагогічного впливу на дітей згідно з діагностичними даними про їх динаміку. З урахуванням загальновікових та індивідуально-типових особливостей стійкості й концентрації довільної уваги в учнів 1–2-х класів у дослідженні визначено можливі психолого-педагогічні напрями корекційної роботи, які можуть бути реалізовані за певних умов корекції педагогічного процесу вчителями та шкільними психологами.
Посилання
Abrams, R. A., & Law, M. B. (2000). Object-based visual attention with endogenous orienting. Perception & Psychophysics. Vol. 62. P. 818– 833. URL : https://psycnet.apa.org/record/2000-07939-013.
Allport, D. A. (1989). Visual attention. Foundations of Cognitive Science. Cambridge. P. 631–682. URL : https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.85.8728&rep=rep1&type=pdf.
Bosse, M. L., & Valdois, S. (2009). Influence of the visual attention span on child reading performance: A cross-sectional study. Journal of Research in Reading. Vol. 32. P. 230–253. URL : https://doi.org/ 10.1111/j.1467-9817.2008.01387.x.
LaBerge, D. L. (1990). Attention. SAGE. Vol. l, № 3. P. 156–161. URL : https://doi.org/10.1111%2Fj.1467-9280.1990.tb00188.x.
Lellis, V. R. R., Mariani, M. Martins de Castro, Ribeiro, Adriana de Fátima, Cantiere, C. N., Teixeira, M. C., & Carreiro, L. R. (2013). Voluntary and automatic orienting of attention during childhood development. Psychology and Neurosciense. Vol. 6, № 1. URL : http://www.scielo. br/scielo.php?script=sci_serial&pid=1983-3288&lng=en&nrm=iso.
Mykhalchuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2020). Psycholinguistic features of representation of emotions by the concept of «Fear». Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вип. 48. С. 206–227.
Navon, D. (1989). The importance of being visible: on the role of attention in a mind viewed as an anarchic intelligence system. European Journal of Cognitive Psychology. Vol. 1, № 3. P. 191–213. URL : https:// www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09541448908403082.
Posner, M. I., & Petersen, S. E. (1990). The attention system of human brain. Annual Review of Neuroscience. Vol. 13. P. 25–42. URL : https://www.researchgate.net/publication/20971732.
Schneider, W. X. (1998). An Introduction to «Mechanisms of Visual Attention: A Cognitive Neuroscience Perspective». Visual Cognition, Vol. 5 (1/2). P. 1–8. URL : http://www.sciepub.com/reference/218021.
Spence, C., Shore, D. I., & Klein, R. M. (2011). Multisensory prior entry. Journal of Experimental Psychology. General. Vol. 130 (4). P. 799– 832. DОІ 10.1037/0096-3445.130.4.799.6е6е6е6е6ен
Schunk, D., & Ertmer, P. A. (2012). Self-regulation and academic learning: Self-efficacy enhancing interventions. Academic Press. 649 p. URL : https://www.researchgate.net/publication/232550063_ Selfregulation_and_academic_learning_Self-efficacy_enhancing_ interventions.
Titchener, E. (1908). Lectures on the Elementary Psychology of Feeling and Attention. 404 p. URL : https://www.amazon.com/Lectures- Elementary-Psychology-Feeling-Attention/dp/1230231706.
Turton, M. (2004). How does attention affect learning? 124 p. URL : http://www.getyourbreakthrough.com/blog/bid/338434/How-does-attention-affect-learning.
Wickens, C. D. (1987). Attention. Human Factors Psychology. North Holland : Elsevier. P. 29–80. URL : https://dl.acm.org/citation. cfm?id=57297.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
