Особливості сприйняття сімейних взаємостосунків і свого місця в сім’ї дитиною із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.328-351Ключові слова:
сім’я, міжособистісні стосунки у сім’ї, СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності), проективні методики, методика «Малюнок сім’ї», почуття приналежності, почуття відторгнення.Анотація
Метою статті є висвітлення результатів проведеного серед дітей молодшого шкільного віку із синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю дослідження особливостей сприйняття ними сімейних взаємостосунків і свого місця в сім’ї.
Методи. Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань використано проективну методику «Малюнок сім’ї». У якості критеріїв оцінки малюнків проаналізовано: 1) формальну структуру малюнка; 2) графічну презентацію членів сім’ї; 3) процес малювання. Вибірку дослідження склали діти 6–10 років і їх батьки загальною кількістю 128 осіб: 64 дитини та 64 дорослих. Із батьками проведено структуроване інтерв’ю.
Результати дослідження. Установлено, що у сприйнятті сімейної ситуації та свого місця у сім’ї дітьми із СДУГ простежуються такі загальні тенденції, як тривожність, почуття неповноцінності, пригніченості, негативне або боязке ставлення до одного з батьків, негативне ставлення до сіблінгів. У сім’ях дітей із СДУГ виявлено поширеність таких видів неблагополуччя, як: сварки між батьками, конфлікти між батьками (або одним із них) і дитиною із СДУГ, між нею та сіблінгами, ігнорування дитини, гіперсоціалізація дитини, гіперконтроль тощо.
Проаналізовано кількісно та якісно (з ілюстрацією прикладів) графічні характеристики малюнка, що мають символічне значення для визначення задоволення / незадоволення потреб дитини. Показано, що малюнок відображає два вектори переживання дитиною свого місця в сім’ї: «прийняття» та «відторгнення». Більш розповсюдженим виявлено почуття дитиною «відторгнення» у сім’ї, на відміну від почуття «прийняття» (71,8% і 28,1% відповідно). У якості способу «переробки» почуття «відторгнення» діти віддають перевагу «виганяти себе», а не сім’ю, що свідчить про депривацію потреб у близькості, приналежності.
Висновки. Малюнки сім’ї можуть використовуватися у діагностиці дітей із СДУГ для побудови наступних психокорекційних гіпотез з метою реалізації ефективної психологічної допомоги дитині та сім’ї загалом.
Посилання
Беляускайте Р. Ф. Рисуночные пробы как средство диагностики развития личности ребенка. Психологическое обследование детей дошкольного и младшего школьного возраста: Тексты и методические материалы / ред.-сост. Г. В. Бурменская. Москва : УМК «Психология», 2003. С. 220–231. URL : http://psychlib.ru/inc/ absid.php?absid=179435.
Бодалев А. А., Столин В. В., Аванесов В. С. Общая психодиагностика. Санкт-Петербург : Речь, 2000. 440 с.
Брязгунов И. П., Касатикова Е. В. Непоседливый ребенок, или все о гиперактивных детях. Москва : Изд-во Института психотерапии, 2001. 96 с.
Венгер А. Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. Москва : Изд-во «ВЛАДОС-ПРЕСС», 2003. 160 с.
Дилео Д. Детский рисунок. Диагностика и интерпретация. Москва : Изд-во Института психотерапии, 2012. 238 с.
Политика О. И. Дети с синдромом дефицита внимания и гиперактивностью. Санкт-Петербург : Речь, 2006. 208 с.
Романчук О. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей. Львів : Свічадо, 2015. 300 с.
Семакова Е. В., Макарова И. Ю. Семейно-социальные условия развития гиперактивности. Успехи современного естествознания. 2007. № 9. С. 23–26. URL : http://www.natural-sciences.ru/ru/article/ view?id=11467.
Серов Н. В. Символика цвета. Санкт-Петербург : Страта, 2019. 195 с.
Суковський Є. Г. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей: порадник для батьків. Львів : Колесо, 2008. 144 с.
Сухіна І. В. Гіперактивна дитина. Харків : Ранок; ВГ «Кенгуру», 2018. 40 с.
Федоренко М. В. Психодіагностика та психокорекція синдрому гіперактивності у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю: дис. … канд. психол. наук: 19.00.08. Київ, 2015. 285 с.13.
Хоментаускас Г. Т. Отражение межличностных отношений в диагностическом рисунке семьи: автореф. дис. … канд. псих. наук. 19.00.01. Москва, 1984. 24 с.
Aili, H. H., Norharlina, B., Manveen, K. S., & Wan Salwina, W. I. (2015). Family Difficulties in Children with ADHD, the Role of Integrated Psychopharmacology Psychotherapy Treatment. DOI 10.5772/61416. URL : https://www.intechopen.com/books/adhd-new-directions-in-diagnosis-and-treatment/family-difficulties-in-children-with-adhd-the-role-of-integrated-psychopharmacology-psychotherapy-tr.
Barkley, R. A. (2013). Taking Charge of ADHD, the Complete Authoritative Guide for Parents. New York : Guilford Press. 363 р.
Burns, R. C., & Kaufman, S. H. (1972). Action, Styles, and Symbols in Kinetic Family Drawings (K-F-D). New York : Taylor & Francis Group, LLC. 320 p.
Corman, L. (1964). The Family Drawing Test in Medical-Pedagogical Practice. Paris : P.U.F.
Godinez, D. A., Willcutt, E. G., Burgess, G. C., Depue, B. E., Andrews-Hanna, J. R., & Banich, M. T. (2015). Familial risk and ADHD-specific neural activity revealed by a case-control, discordant twin pair design. Psychiatry Research. Р. 458–465.
Johnston, C., & Mash, E. J. (2001). Families of children with attention-deficit / hyperactivity disorder: Review and recommendations for future research. Clinical Child and Family Psychology Review. Vol. 4. Р. 183–207.
Krisch, J. (2019). How to Draw Conclusions About What Children’s Art Really Means. URL : https://www.fatherly.com/health-science/ kid-art-what-children-are-thinking.
Zhao, X., Page, T. F., Altszuler, A. R., Pelham, W. E., Kipp, H., Gnagy, E. M., ... & Macphee, F. L. (2019). Family Burden of Raising a Child with ADHD. Journal of Abnormal Child Psychology, 1–12. DOI 10.1007/ s10802-019-00518-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
