Психологічні ресурси особистісної конфіденції: можливості довіри людини до себе й інших

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.352-374

Ключові слова:

психологічні ресурси, особистісна конфіденція, «ресурси зцілення», довіра людини до себе, довіра людини до інших.

Анотація

Мета статті – з’ясувати ресурси особистісної конфіденції в емпіричний спосіб.

Методи. Застосовано психологічне опитування з використанням таких методик, як опитувальник персональної ресурсності, опитувальник психологічної ресурсності, тест-опитувальник діагностики показників екзистенціальних ресурсів, анкета чеснот і сил характеру, опитувальник стратегій подолання кризового стану, опитувальник психологічного благополуччя, шкала когерентності, методика визначення (ін) толерантності до невизначеності, методики оцінки та прогнозування психологічного розвитку ситуацій міжособистісної взаємодії, опитувальник рефлексивності, методика довіри / недовіри особистості світу, іншим людям, собі. Застосовано такі методи математико-статистичного аналізу, як Tests of Normality, багатофакторний аналіз, кластерний аналіз методом k-середніх, класифікаційний аналіз, порівняльний аналіз, дискримінантний аналіз. Емпіричне дослідження реалізовано за моделлю Нельсона, оскільки для визначення ресурсів особистісної конфіденції було задано умови, а саме: рівень довіри особи до себе, рівень довіри особи до інших, рівень системної рефлексії, визначеність ресурсного контенту.

Результати дослідження. Доведено, що пошук людиною недоліків у себе й інших є критерієм її готовності не довіряти як собі, так і іншим. Предикторами уможливлення конфіденції є психологічні ресурси роботи над собою, відповідальності, допомоги іншим, що реалізуються через ресурси як «сили характеру» (відкритість новому досвіду, лідерство, здатність вибачати, чуйність). За результатами емпіричного дослідження саме лідерство як уміння надихати й організовувати себе й інших є головним чинником і предиктором довіри особи до себе й інших людей.

Висновки. Головними ресурсами уможливлення конфіденції є рефлексовані ресурси, до яких належать психологічні ресурси і ресурси як «сили характеру». Відтак, є підстави визначити «ресурсами зцілення» психологічні ресурси роботи над собою, (розділеної) відповідальності, доброти до інших і допомоги їм, що інтерпретують, а, отже, дають змогу концептуалізувати суб’єкту активність, тобто уможливлюють саморозуміння особистості; а також такі «сили характеру», як відкритість новому досвіду, лідерство, здатність вибачати, чуйність, що дають змогу аргументувати здобуте розуміння.

Біографія автора

Олена Штепа, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Кандидат психологічних наук, доцент

Посилання

Василець Н. М. Соціально-психологічні чинники довіри громадян до працівників органів внутрішніх справ України: дис. … канд. психол. наук: 19.00.05. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2016. 523 с. URL : https://ib.iitta.gov.ua/107195/3/Дисертація %20Василець.pdf.

Иванова Т., Леонтьев Д., Осин Е., Рассказова Е., Кошелева Н. Современные проблемы изучения личностных ресурсов в профессиональной деятельности. Организационная психология. 2018. Т. 8. № 1. С. 85–121. URL : https://www.orgpsyjournal.hse.ru.

Извеков А. И. Рождение личности постмодерна в кризисе культуры. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология, искусствоведение. Вопросы теории и практики. 2012. № 9 (23). Ч. 1. С. 92– 95.

Крива Н. Л. Проблема довіри в сучасній психології. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 5. С. 128–132.

Купрейченко А. Б. Психология доверия и недоверия. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. 564 с.

Купрейченко, А. Б. Психология доверия и недоверия личности рекламе. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 11. С. 5–15.

Лисенко Д. П. Довіра як соціально-психологічний феномен. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 3. С. 123–126.

М’ясоїд П. Творчість В. А. Роменця і проблема людини у психології. Психологія і суспільство. 2016. № 2. С. 48–72.

Общество без доверия / под ред. Е. Головахи, Н. Костенко, С. Макеева. Киев : Институт социологии НАН Украины, 2014. 338 с.

Пушкарев Ю. И. Личность как субъект адаптации и субъект интерпретации: системно-герменевтический подход к изучению личности: монография. Белгород : ИД «Белгород», 2012. 209 с.

Самопроектування особистості у дискурсивному просторі: монографія / Н. В. Чепелєва, М. Л. Смульсон, О. В. Зазимко, С. Ю. Гуцол [та ін.]; за ред. Н. В. Чепелєвої. Київ : Педагогічна думка, 2016. 232 c.

Саноцька, Н. Я. Контури постправди в інформаційному суспільстві. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. С. 108–111.

Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / пер. с англ. Москва : ООО «Издательство ACT»; ЗАО НПП «Ермак», 2004. 730 c. URL : http://yanko.lib.ru.

Хазова С. А. Ментальные ресурсы субъекта в разные возрастные периоды: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.13. Кострома : Костромской государственный университет имени Н. А. Некрасова, 2014. 540 с. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/mentalnye-resursy-subekta-priroda-funktsii-dinamika.

Шевченко С. В. Сучасні уявлення про феномен довіри до себе. Вісник післядипломної освіти. 2015. Вип. 15. С. 264–275. URL : http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Vpo_2015_15_26.

Штепа О. С. (а) Значення психологічних ресурсів в актуалізації смислових конструктів. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2019. Вип. 45. C. 429–450. DOI 10.32626/2227-6246.2019-45.429-450.

Штепа О. С. (б) Ресурсна та мотиваційна актуалізація чуття самоефективності. Здоров’я у мультидисциплінарному дискурсі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 11–13 квітня 2019 р.). Львів : Український католицький університет, 2019. С. 91–94.

Штепа О. С. Ресурсна насиченість особистості. Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. Вип. 47. C. 231–252. DOI 10.32626/2227-6246.2020- 47.231-252.

Peterson, С., & Seligman, M. (2004). Character Strengths and Virtues. A Handbook and Classification. OXFORD UNIVERSITY PRESS. 815 p. URL : http://ldysinger.stjohnsem.edu/%40books1/Peterson_ Character_Strengths/character-strengths-and-virtues.pdf.

Zanini, M., & Migueles, C. (2013). Trust as an element of informal coordination and its relationshipwith organizational performance. EconomiA. № 14. P. 77–87. URL : http://dx.doi.org/10.1016/j.econ. 2013.08.005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-08

Як цитувати

Штепа, О. (2020). Психологічні ресурси особистісної конфіденції: можливості довіри людини до себе й інших. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (50), 352–374. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.352-374