Продуктивний підхід до проблеми фасилітативної інтеракції та розвитку творчості особистості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.165-189

Ключові слова:

продуктивний підхід, фасилітативна взаємодія, творчість людини, універсальність творчості, доступність творчості для кожного, адаптація особистості до зовнішніх умов навколишнього середовища

Анотація

Мета статті – висвітлити психологічні особливості продуктивного підходу до проблеми фасилітативної інтеракції та розвитку творчості особистості.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. Теоретичний аналіз психологічних досліджень із порушеної проблеми дає підстави виокремити декілька основних підходів до вивчення творчості у зарубіжній психології: 1) психодинамічний підхід, що описує творчість через взаємовплив «Воно», «Я», «Над-Я»; 2) біхевіористичний підхід, який розглядає творчість як результат поведінки з чітким дотриманням схеми «стимул – реакція»; 3) прагматичний підхід, що наголошує на можливостях практичного використання людиною творчого продукту і, як наслідок, – виокремленні інших ресурсів творчого використання цього продукту; 4) психопатологічний підхід, що розглядає творчість як побічний продукт психічних розладів особистості; 5) продуктивний підхід, який оцінює творчість з огляду на новизну кінцевого продукту; 6) процесуальний підхід, що розглядає творчість як процес; 7) гуманістичний підхід, який робить акценти на власне самовираженні творця.

Доведено, що представники продуктивного підходу роблять акцент на креативності як вихідному продукті творчої діяльності. Творчими називаються не лише шедеври світової культури і мистецтва, винаходи в техніці, нові концепції в науці, але також й оригінальне оформлення інтер’єру приміщення, незвичний дизайн одягу тощо. Широкий діапазон креативних продуктів має актуалізувати здатність людини до їх диференціації відповідно до рівнів прояву творчості. Отже, представники продуктивного підходу вперше стверджують про рівневий характер творчої діяльності.

Висновки. Можемо зробити висновок про те, що для більшості досліджень фасилітативної інтеракції характерні такі положення. По-перше, творча діяльність розглядається як потреба людини пристосовуватися до нових умов дійсності. Це – здатність індивіда включати в процес свого життя дещо нове, адаптуватися до зовнішніх умов діяльності, що, як правило, сприяє більшій гнучкості суб’єкта у розв’язанні задач і проблем, підвищує можливість особистісного вдосконалення та зростання. Творча діяльність розглядається як процес винайдення продукту, якого ще не існувало для даної людини (хоча цей продукт уже може існувати в принципі). Характеристиками цих нових продуктів чи процесів є їх новизна, оригінальність, доцільність, валідність, здатність задовольняти власні потреби, адекватність.

Аналіз психологічних особливостей продуктивного підходу до вивчення творчості показує, що цей підхід тією чи іншою мірою редукує творчу здатність людини до прояву її окремих характеристик. Продуктивний підхід пропонує досить оригінальне і збалансоване розуміння креативності, в основу якого покладено положення про універсальність творчості, її доступність для кожного, про роль творчості не лише як способу адаптації людини до зовнішніх умов оточуючої дійсності, але й як інструменту їх якісних змін.

Посилання

Honcharuck, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of levels of communicative actions’ constructing]. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. Psycholinguistics – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics: Collection of Scientific Papers of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, 24 (1), 97–117. Pereiaslav-Khmelnytskyi : FOP Dombrovska Ya. M. DOI 10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].

Amabile, T. M., Conti, H., Lazenby, J., & Herron, M. (1996). Assessing the work environment for creativity. Academy of Management Journal, 39, 1154–1184.

Amabile, Т. М. (1983). The social psychology of creativity. New York : Springer-Verlag.

Boden, M. A. (1991). The creative mind: myths and mechanisms. New York : Basic Books; London : Abacus.

Bolle, R. (2014). Eignung für den Lehrerberuf? Leipziger Univ. Verl. [in German].

Collins, M. A., & Amabile, T. M. (1999). Motivation and creativity. Hand-book of Creativity, (pp. 297–313). R. Sternberg (Ed.). Cambridge.

Ekvall, G. (1997). Organizational conditions and levels of creativity. Creativity and innovation management, 6 (4), 195–205.

Ekvall, G., & Britz, A. (2001). Perceptions of the best and worst climates for creativity: preliminary validation evidence for Situational Outlook Questionnaire. Creativity Research Journal, 13 (2), 171–184.

Enkvist, N. E. (1990). On the Interpretability of Texts in General, and Literary Texts in Particular. Literary Pragmatics. R. D. Sell (Ed.). New York – London : Longman.

Flossdorf, В. (1981). Kreativität. Handbuch psychologischer Grundbegriffe, (ss. 572–579). In: G. Rexelius & S. Grubitzsch (Hrsg.). Reinbek : Rowohlt [in German].

Gehrmann, S. (2015). Bildungskonzepte und Lehrerbildung in europäischer Perspektive. Münster – New York : Waxmann [in German].

Jamison, K. R. (1995). Manic-depressive illness and creativity. Scientific American, 272, 62–67.

Kraus, K. (2015). Bildung von Lehrerinnen und Lehrern: Herausforderungen in Schule, Hochschule und Gesellschaft. Berlin – Toronto : Budrich UniPress [in German].

Ludwig, A. M. (1992). Creative achievements and psychopathology: comparison among professions. Journal of Psychotherapy, 46, 330–356.

Mykhalchuk, Nataliia, & Ivashkevych, Eduard (2018). Psycholinguistic features of the development of social intelligence of the teacher. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. Psycholinguistics – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics: Collection of Scienti-fic Papers of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, 23 (1), 242–257. Pereiaslav-Khmelnytskyi : FOP Dombrovska Ya. M. DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.1211618 (ISSN 2415-3397, Index Copernicus, Web of Science).

Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics: Collection of Scientific Papers of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, 26 (1), 265–285. Pereiaslav-Khmelnytskyi : FOP Dombrovska Ya. M. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285.

Renzulli, J. S. (1991). The National Research Center on the Gifted and Talented. Gifted Child Quarterly, 32 (2), 156.

Zubiashvili, I., Kocharian, A., Lunov, V., Barinova, N., & Onufriieva, L. (2020). Phenomenon of money: Social and psychological essence and functions. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24 (3), 1629–1642. DOI 10.37200/IJPR/V24I3/PR200911. Retrieved from https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85080985552&origin=resultslist&sort=plf-f&src=s&sid=b36af771df0576b1b8108dc4de3433b4&sot=autdocs&sdt=autdocs&sl=18&s=AU-ID%2857214601047%29&relpos=0&citeCnt=0&searchTerm=.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Як цитувати

Набочук, О. (2021). Продуктивний підхід до проблеми фасилітативної інтеракції та розвитку творчості особистості. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (51), 165–189. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.165-189