Психологічні шляхи надання первинної медичної санітарної допомоги людям, які вживають психоактивні речовини

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.215-240

Ключові слова:

первинна медична допомога, сімейна медицина, психоактивні речовини, вплив пандемії COVID-19 на поведінку людини, експліцитна екоатрибуція, екоатрибутивна поведінка

Анотація

Метою статті є вивчення стану проблеми використання психоактивних речовин і лікування хворих у закладах первинної медико-санітарної допомоги України й інших країн світу. Для роз’язання сформульованих у роботі завдань було використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, методи аналізу, систематизації, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні нами використано емпіричні методи, такі як спостереження, інтерв’ю, анкетування, тестування, метод експертних оцінок.

Результати дослідження. Актуальність надання комплексної первинної медико-санітарної допомоги тим, хто вживає психоактивні речовини, відповідає стратегічному завданню збереження та поліпшення здоров’я громадян України. Проблема вживання психоактивних речовин серед населення різних країн, зокрема України, є однією з найважливіших медичних і соціальних проблем сучасності. На початок 2016 року в Україні в системі охорони здоров’я було зареєстровано 1,7 млн людей, які потребували психіатричної та наркологічної допомоги. Це – майже 4% від загальної кількості населення країни. У структурі психічних розладів у 2015 р. діагностовано найпоширеніші психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних речовин), що становить 58,41% від усіх зареєстрованих випадків. Діагностовано 8,9% розладів здоров’я, пов’язаних зі стресом, невротичними та соматоформними розладами, серед яких було 1,8% ментальних розладів. Серед зареєстрованих у 2015 р. осіб із патологією психіки та поведінки було 62,7% людей працездатного віку. У 2020 р. в Україні на обліку перебувало 1,9 млн осіб, які потребували психіатричної та наркологічної допомоги. Серед цих людей діагностовано 10,1% розладів здоров’я, пов’язаних зі стресом, невротичними та соматоформними розладами, у тому числі 2,3% розладів настрою.

Дані власних досліджень за 2020 рік також свідчать щодо високого рівня використання психоактивних речовин серед молоді: в середньому 86,1% учнів хоч раз у житті вживали будь-які алкогольні напої. У віці 17 років цей показник становить 79,4%, а у 16–17 років він наближається до 88%. 

Висновки. Отримані результати ми великою мірою пояснюємо пандемією COVID-19 у цілому світі. В Україні люди стали вживати більше психоактивних речовин. Слід зазначити, що феноменологія екопсихологічних експедицій і невелика кількість наукових досліджень психічного стану людей під час пандемії COVID-19 дозволили вперше звернути увагу на деякі явища екологічної психології, відомі наукові концепції, що використовувалися. Слід одразу зазначити, що під впливом пандемії COVID-19 поведінка людини набуває досить явних екологічних характеристик. Екоатрибуцію ми розглядаємо як спосіб життя, який забезпечує охорону довкілля, природну доцільність дбайливого ставлення до природи, своєрідну гармонію людини та природи і світу навколо нас. Екоатрибуція, або екоатрибутивна поведінка, передбачають розуміння не тільки збалансованих гармонізацій у просторі природи, але й у життєвому середовищі загалом, а також адекватне включення людської діяльності в парадигму навколишнього середовища, виконання її діяльності, з одного боку, відповідно до законів природи з урахуванням умов існування в суспільстві, з урахуванням пандемії COVID-19 і вироблення власного стилю поведінки, який є природним і життєздатним за таких умов.

Екоатрибутивна поведінка та діяльність передбачають пошук адекватних форм і принципів, особливо для біологічної адаптації та захисту в змінних умовах життєдіяльності. Як ми і передбачали, характерні риси еколого-психологічного стресу, що виявляються в прагненні людини змінити ситуацію, суттєво змінюють як саму поведінку, так і діяльність людей. Особистісно значущий зміст, що зараз формується у разі відсутності практичного досвіду та практичних навичок адаптації до таких переживань і дій, формує, як виявилося, негнучку поведінку. В основу такої поведінки покладено ригідні, торпедні психічні стани, пандемічні або «ковідні» акцентуації, тривогу і страх.

Посилання

Arabi, Y. M., Balkhy, H. H., Hayden, F. G., Bouchama, A., Luke, T., Baillie, J. K., Al-Omari, A., Hajeer, A. H., Senga, M., Denison, M. R., Nguyen-Van-Tam, J. S., Shindo, N., Bermingham, A., Chappell, J. D., Van Kerkhove, M. D., & Fowler, R. A. (2017). Middle East respiratory syndrome. New England Journal of Medicine, 376 (6), 584–94. DOI 10.1056/NEJMsr1408795.

Chan, J. W. M., Ng, C. K., & Chan, Y. H. (2003). Short term outcome and risk factors for adverse clinical outcomes in adults with severe acute respiratory syndrome (SARS). Thorax, 58, 686–689.

Chen, N., Zhou, M., & Dong, X. (2020). Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. The Lancet, 395, 507–513. DOI 10/1016/S0140-6736(20)30211-7.

Choi, K. W., Chau, T. N., Tsang, O., Tso, E., Chiu, M. C., Tong, W. L., Lee, Po O., Ng, Tak K., Wai, Fu Ng, Lee, Kam Ch., Lam, W., Yu, Wai Ch., Lai, Jak Y., & Lai, Sik T. (2003). Outcomes and prognostic factors in 267 patients with severe acute respiratory syndrome in Hong Kong. Ann Intern Med, 139, 715–723. DOI 10.7326/00034819-139-9-200311040-00005.

Edwards, F., Lee, H., & Esposito, M. (2019). Risk of being killed by police use of force in the United States by age, race-ethnicity, and sex. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 116 (34), 16793–16798. DOI 10.1073/pnas.1821204116.

Epstein, R., Blake, J. J., & Gonzбlez, T. (2017). Girlhood interrupted: the erasure of black girls’ childhood. Washington, DC: Georgetown Law Center on Poverty and Inequality. Retrieved from https://www. law.georgetown.edu/poverty-inequality-center/wp-content/uploads/ sites/14/2017/08/girlhood-interrupted.pdf.tab.

Hardeman, Rachel R., Medina, Eduardo M., & Kozhimannil, Katy B. (2016). Structural Racism and Supporting Black Lives – The Role of Health Professionals. New England Journal of Medicine, 375 (22), 2113–2115. DOI 10.1056/NEJMp1609535.

Hayden, F. G., Farrar, J., & Peiris, J. S. (2014). Towards improving clinical management of Middle East respiratory syndrome coronavirus infection. Lancet Infect Dis., 14 (7), 544–546. DOI 10.1016/S14733099(14)70793-5.

Holshue, Michelle L., DeBolt, C., Lindquist, S., Lofy, Kathy H., Wiesman, J., Bruce, H., Spitters, Ch., Ericson, K., Wilkerson, S., & Tural, A. (2020). First Case of 2019 Novel Coronavirus in the United States. New England Journal of Medicine, 382 (10), 929–936. DOI 10.1056/ NEJMoa2001191.

Huang, C., Wang, Y., & Li, X. (2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. The Lancet, 395, 497–506.

Kalil, A. C., Metersky, M. L., & Klompas, M. (2016). Management of adults with hospital-acquired and ventilator-associated pneumonia:2016 clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America and the American Thoracic Society. Clin Infect Dis, 63, 61–111.

Khwaja, A. (2012). KDIGO clinical practice guidelines for acute kidney injury. Nephron Clin Pract., 120, 179–184.

Lane, H. Clifford, Marston, Hilary D., & Fauci, Anthony S. (2016). Conducting clinical trials in outbreak settings: Points to consider. Clinical trials, 13 (1), 92–95. DOI 10.1177/1740774515618198.

Li, Q., Guan, X., Wu, P., Wang, X., Zhou, L., Tong, Y., Ren, R., Leung, Kathy S. M., Lau, Eric H. Y., & Wong, Jessica Y. (2020). Early Transmission Dynamics in Wuhan, China, of Novel Coronavirus-Infected Pneumonia. New England Journal of Medicine, 382 (13), 1199–1207. DOI 10.1056/NEJMoa2001316.

Mykhalchuk Nataliia, Pelekh Yurii, Kharchenko Yevhen, Ivashkevych Eduard, Ivashkevych Ernest, Prymachok Lyudmyla, Hupavtseva Nataliia, & Zukow Walery (2020). The empirical research of the professional reliability of 550 doctors during the COVID-19 pandemic in Ukraine (March-June, 2020). Balneo Research Journal, 11 (3), 393–404. DOI http://dx.doi.org/10.12680/balne.

Onufriieva, L., Chaikovska, O., Kobets, O., Pavelkiv, R., & Melnychuk, T. (2020). Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research, 9 (1), 84–95. DOI http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536.

Ranieri, V. M., Rubenfeld, G. D., & Thompson, B. T. (2012). Acute respiratory distress syndrome: the Berlin Definition. JAMA-Journal of the American Medical Association, 307, 2526–2533. DOI 10.1001/ jama.2012.5669.

Villar, J., Blanco, J., & del Campo, R. (2015). Spanish Initiative for Epidemiology, Stratification & Therapies for ARDS (SIESTA) Network. Assessment of PaO/FiO for stratification of patients with moderate and severe acute respiratory distress syndrome. BMJ Open, 5 (3). DOI 10.1136/bmjopen-2014-006812.

Yang, Y., Yang, M., & Shen, C. (2020). Evaluating the accuracy of different respiratory specimens in the laboratory diagnosis and monitoring the viral shedding of 2019-nCoV infections. MedRxiv. Preprint posted online February 17. DOI 10.1101/2020.02.11.20021493.

Zou, L., Ruan, F., & Huang, M. (2020). SARS-CoV-2 viral load in upper respiratory specimens of infected patients. New England Journal of Medicine, 382, 1177–1179. Published online March 19. DOI 10.1056/NEJMc2001737.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Як цитувати

Харченко, Є., & Куриця, Д. (2021). Психологічні шляхи надання первинної медичної санітарної допомоги людям, які вживають психоактивні речовини. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (51), 215–240. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.215-240