Психологічні засади розвитку Суверенності підлітків

Анотація

Мета статті – визначити рівні Суверенності особистості й запропонувати їх характеристики.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. Ми вважаємо, що суб’єкт найповніше виявляється у формі суверенної особистості. Суттєвою формою прояву особистості ми називаємо вчинок як логічний прояв суверенності.

Ми довели, що суверенність є певним рівнем особистісного розвитку, що досягає якості Суб’єкта психічної активності. Ми називаємо такого суб’єкта Суверенним індивідом, який творить, організовує, регулює, змінює та розвиває свою психіку. В якості суб’єкта психічної активності індивід стверджується через вчинок і у вчинку. Особистість, яка не володіє властивостями суб’єкта, не здатна, на нашу думку, до вияву самостійного вчинку. Ця особистість не може бути названа суверенною. Ми проаналізували причини, за яких це може статися. Серед них – несформованість необхідних механізмів: здатності до цілеутворення і цілепокладання, знаходження та вибору засобів, прийняття і виконання рішень, оцінки та закріплення результатів у досвіді індивіда.

Усі перелічені механізми безпосередньо пов’язані з рефлексією. Без неї постає неможливою здатність до вчинку, а отже, і здатність бути Суверенним суб’єктом психічної активності.

Висновки. Ми вирізняємо три рівні суб’єктності й виокремлюємо їх характерні ознаки. 1. Позицію Моносуб’єкта, у якості якого первинно виступає новонароджений (ми називаємо цю особу Фактичним Віртуальним Суб’єктом), адже його властивості наявні в стадії готовності, але ще не постають як такі, що актуалізовані. Моносуб’єкт зайнятий конкретною справою, ділом чи діяльністю, які оцінюються з точки зору їх ефективності й доцільності. Умови для переходу з першого рівня на другий покладені у спілкуванні з дорослим, що формує діалогічні структури психіки дитини. 2. Характерним для другого рівня функціонування Суверенного суб’єкта є Полісуб’єкт. Останній вирізняється здатністю до присвоєння йому духовних впливів інших людей і, разом із тим, можливостями здійснення фасилітації соціальної взаємодії. Суверенний суб’єкт здійснює вчинки, які породжують поведінку, що підлягає моральній саморегуляції. 3. Третій рівень названий нами Метасуверенним Суб’єктом, який основним своїм завданням визначає здатність до осягнення вищими сутностями буття, демонструє прагнення до подвигу, діянь, що відповідають його розумінню вищого блага.