Імпліцитна теорія свідомості при залежності від психоактивних речовин та в умовах норми
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-52.225-252Ключові слова:
особи, залежні від психоактивних речовин, члени Співтовариства анонімних алкоголіків, імпліцитна теорія свідомості, алекситимія, алокативна перспектива, особистісні чинникиАнотація
Мета статті – порівняти особливості ІТС в осіб, залежних від ПАР, на різних етапах одужання й у групі умовної норми. Дослідження проводилося на 98 особах.
За різними параметрами порівнювалися: 1) пацієнти реабілітаційного центру, які мають залежність від алкоголю або / та від інших ПАР і перебувають на ранньому етапі одужання; 2) особи, залежні від алкоголю, які є частиною першої групи; 3) особи, залежні від алкоголю, на пізніших етапах одужання (члени Співтовариства анонімних алкоголіків); 4) особи, які належать до групи умовної норми.
Методи. Використано методику Theory of Mind assessment scale (Th.o.m.a.s, Bosco, Gabbatore, Tirassa & Testa, 2016); Торонтську Алекситимічну шкалу ТАС26, адаптовану в НДІ ім. Бехтерєва (Ересько, Исурина, Кайдановская, Карвасарский, Карпова, Смирнова & Шифрин, 2005); П’ятифакторний особистісний опитувальник 5PFQ, адаптований Хромовим (Хромов, 2000). Для аналізу отриманих даних використано описові статистики, а також непараметричні критерії: U-критерій Манна – Вітні й Тест Колмогорова – Смірнова.
Результати дослідження. Знайдено низку статистично значущих відмінностей між 4 групами, зокрема у структурі ІТС, вираженості алекситимії, а також у силі прояву різних чинників і субчинників за особистісним опитувальником 5PFQ. Установлено ускладненість алокативної перспективи як у пацієнтів реабілітаційного центру, так і в осіб, які перебувають на пізніших етапах одужання та є членами Співтовариства анонімних алкоголіків. Установлено, що ці дві групи не відрізняються за результатами Торонтської алекситимічної шкали, проте водночас в обох групах спостерігаються високі медіанні показники, помірно вищі за верхню межу норми, і статистично значуща відмінність між зазначеними групами та групою умовної норми.
Висновки. ІТС в осіб, залежних від ПАР, вирізняється редукованим розумінням власних переживань, за умови, якщо вживання ПАР триває або припинилося нещодавно, проте відновлюється з плином часу тверезості; при цьому високий показник алекситимії зберігається. Також в осіб, залежних від ПАР, спостерігається ускладнення алокативної перспективи ІТС навіть за умов довготривалої тверезості.
Посилання
Burmaka, N. P. (2003). Psykholohichni chynnyky formuvannia alkoholnoi adyktyvnoi povedinky u pidlitkiv ta yunatstva [Psychological factors of formation of alcohol addictive behavior in adolescents and youth]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : KNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].
Voznyi, D. V. (2013). Psykhoemotsiini osoblyvosti cholovikiv, khvorykh na alkoholnu zalezhnist [Psycho-emotional features of men with alcohol dependence]. Zahalna patolohiia ta patolohichna fiziolohiia – General pathology and pathological physiology, 8 (3), 97–101 [in Ukrainian].
Haponov, K. D. (2018). Alkoholna zalezhnist i sotsialnyi stres: biokhimichni, neirofiziolohichni i psykhosotsialni mekhanizmy vzaiemovplyvu (ohliad literatury) [Dependence on alcohol and social stress: biochemical, neurophysiological and psychosocial mechanisms of interplay (literature review)]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian visnyk of psychoneurology, 26 (1), 104–109 [in Ukrainian].
Husak, P. M., Martyniuk, T. A., & Sydoruk, I. I. (2013). Profilaktyka vzhyvannia psykhoaktyvnykh rechovyn pidlitkamy [Prevention of substance use by adolescents]. Lutsk : Vezha-Druk [in Ukrainian].
Darvishov, N. (2019). Osobystisni rysy i pryiniattia rishen u zalezhnykh vid psykhoaktyvnykh rechovyn osib [Personality traits and decision making of substance addicts]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of Modern Psychology», 46, 88–113. DOI https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.88-113 [in Ukrainian].
Dubiaga, E. V., & Meshcheriakov, B. G. (2010). Implitsitnaia teoriia razuma: kratkii obzor [Theory of Mind: a brief review]. Psikhologicheskii zhurnal Mezhdunarodnogo universiteta prirody, obshchestva i cheloveka – Psychological journal of Internetional university of nature, society and human, (Vol. 1). Retrieved from https://psyanima.su/journal/2010/1/2010n1a4/2010n1a4.pdf [in Russian].
Eresko, D. B., Isurina, G. S., Kaidanovskaia, E. V., Karvasarskii, B. D., Karpova, Ye. B., Korepanova, T. G., & Shifrin, V. B. (2005). Aleksitimiia i metody yeie opredeleniia pri pogranichnykh psikhosomaticheskikh rasstroistvakh [Alexithymia and methods of its definition at borderline psychosomatic disorders]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Martsenkovskyi, I. A., & Martsenkovska, I. I. (2019). Stabilizatory nastroiu: dyskusiini pytannia terapii alkoholnoi zalezhnosti [Mood stabilizers: controversial issues in the treatment of alcohol dependence]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal – International neurological journal, 3, 70–76 [in Ukrainian].
Minko, O. I., Lisna, N. M., & Markozova, L. M. (2018). Indyvidualno-psykholohichni osoblyvosti osib z alkoholnoiu zalezhnistiu ta yikh spivzalezhnykh rodychiv, yaki vplyvaiut na formuvannia terapevtychnoho aliansu [Individual psychological characteristics of people with dependence on alcohol and their interdependent relatives, that influence the formation of a therapeutic alliance]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian visnyk of psychoneurology, 26 (3), 39– 42 [in Ukrainian].
Pіnchuk, І. Ya., Kolodiezhnyi, O. V., Petrychenko, O. O., & Zdoryk, І. F. (2017). Analіz statystychnykh pokaznykіv rozladіv psykhіky ta povedіnky vnaslіdok uzhyvannia psykhoaktyvnykh rechovyn u 2015– 2016 rokakh [Analysis of statistical indicators of mental and behavioral disorders due to the use of psychoactive substances in 2015–2016]. Arkhіv psykhіatrіi – Аrchive of psychiatry, 23 (4), 252–260 [in Russian].
Khromov, A. B. (2000). Piatifaktornyi oprosnik lichnosti [Five-factor personality questionnaire]. Kurgan : Kurganskii gosudarstvennyi universitet [in Russian].
Chemerys, N. M. (2017). Medyko-sotsialni aspekty problemy vzhyvannia psykhoaktyvnykh rechovyn moloddiu [Medical-social aspects of the problem of psychoactive substance use by young people]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. Health of the nation, 3, 285–291 [in Ukrainian].
Shcherbyna, L. F. (2004). Dynamika smyslovykh struktur osib, zalezhnykh vid psykhoaktyvnykh rechovyn, u protsesi psykholohichnoi reabilitatsii [Dynamics of semantic structures of persons addicted to psychoactive substances in the process of psychological rehabilitation]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : KNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].
Bosco, F. M., Capozzi, F., Colle, L., Marostica, P., & Tirassa, M. (2014). Theory of mind deficit in subjects with alcohol use disorder: an analysis of mindreading processes. Alcohol and Alcoholism, 49 (3), 299–307.
Bosco, F. M., Gabbatore, I., Tirassa, M., & Testa, S. (2016). Psychometric properties of the Theory of Mind Assessment Scale in a sample of adolescents and adults. Frontiers in psychology, 7 (7), 1–12.
Goldman, A. (2012). Theory of Mind. Oxford Handbook of Philosophy and Cognitive Science, (pp. 402–424). Oxford : Oxford University Press.
Gweon, H., & Saxe, R. (2013). Developmental cognitive neuroscience of theory of mind. Neural circuit development and function in the brain, 3, 367–377.
Jacobs, E., & Nader-Grosbois, N. (2020). Affective and Cognitive Theory of Mind in children with intellectual disabilities: how to train them to foster social adjustment and emotion regulation. J. Educ. Train. Stud, 8, 80–97.
Minnaard, A. M. (2020). Loss of control over substance use: Preclinical studies into the behavioural and neural mechanisms of addiction. Extended abstract of doctor’s thesis. Utrecht : Utrecht University. DOI 10.33540/163.
Onuoha, R. C., Quintana, D. S., Lyvers, M., & Guastella, A. J. (2016). A Meta-analysis of Theory of Mind in Alcohol Use Disorders. Alcohol and Alcoholism, 51 (4), 410–415. DOI 10.1093/alcalc/agv137.
Premack, D., & Woodruff, G. (1978). Does the chimpanzee have a theory of mind? Behavioral and brain sciences, 1 (4), 515–526.
Schiffer, B., Pawliczek, C., Müller, B. W., Wiltfang, J., Brüne, M., Forsting, M., ... & Hodgins, S. (2017). Neural mechanisms underlying affective theory of mind in violent antisocial personality disorder and / or schizophrenia. Schizophrenia bulletin, 43 (6), 1229–1239.
Sprong, M., Schothorst P., Vos, E., Hox, J., & Engeland, H. (2007). Theory of mind in schizophrenia: meta-analysis. British Journal of Psychiatry, 191, 5–13.
Svanberg, J. (2018). The psychology of addiction. London; New York : Routledge, Taylor & Francis Group.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тельчаров Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
