Проблема розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників у навчальному процесі закладів середньої освіти

Анотація

Мета статті – описати ефективність запропонованої системи формуючих впливів учителя на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників, яку було визначено на основі порівняння початкового та заключного розділів, зроблених методом семантичного аналізу розв’язання учнями літературних творчих проблем.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні нами використано емпіричні методи, такі як експеримент, із метою дослідження ефективності групових форм роботи школярів на уроках.

Результати дослідження. Показано, що аналіз проблемної ситуації здійснюється лише на поверхневому рівні розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Школярі аналізують лише зміст запропонованого завдання, не роблять спроби сконцентрувати власну увагу й увагу інших школярів на проблемності конкретного завдання. Тому судження школярів носять суто поверхневий характер, на їх основі не можна зробити висновки щодо проблеми та на основі цього виокремити шляхи творчого розв’язання задачі. З огляду на це, не можна говорити про наявність у процесі такого обговорення толерантного ставлення до думок партнерів по спілкуванню, оскільки поверхневий характер суджень не надає можливостей для організації продуктивного спілкування старшокласників із метою творчого розв’язання проблемних завдань.

Відповідно до середнього рівня розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників учні пояснюють і роблять спроби обґрунтувати власні точки зору щодо запропонованої їм для розв’язання творчої задачі, при цьому активно співпрацюють із партнерами по спілкуванню, толерантно ставляться до інших думок і до запропонованих партнерами засобів розв’язання задач. Але старшокласники, аналізуючи свої власні висловлювання та порівнюючи їх із судженнями партнерів по спілкуванню, не доводять процес розв’язання творчого завдання до логічного кінця.

Ми говоримо про високий рівень розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників, коли учні чітко обґрунтовують свої позиції, аналізуючи власні точки зору та судження, порівнюючи їх із думками партнерів по спілкуванню. При цьому учні проявляють толерантність щодо інших, навіть зовсім протилежних висловлювань і засобів розв’язання старшокласниками творчих завдань. Школярі активно відстоюють власні позиції, логічно пояснюючи й обґрунтовуючи їх. Старшокласники не заперечують проти співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв’язання проблемних творчих завдань у межах малих мікрогруп і класу загалом.

Висновки. Доведено, що засобом цілеспрямованого впливу на мисленнєві здібності школярів ми вважаємо розв’язання школярами пізнавальних задач, унормованих у спеціальну систему.

Ми визначаємо мислення як вищий ступінь пізнання. Вважаємо, що розумовий розвиток дитини не можливо аналізувати окремо від психічного розвитку загалом, від інтересів дитини, її відчуттів, тобто від особистісних рис і якостей. Доведено, що розумовий розвиток – це складне явище, що характеризується сукупністю рис та обумовлене низкою причин: змістом знань, які отримує дитина, методами впливу на особистість тощо. Ми вважаємо, що «розумовий розвиток» – складна динамічна система кількісних і якісних змін, що відбуваються в мисленнєвій діяльності людини у зв’язку з віком і збагаченням життєвого досвіду (відповідно до суспільно-історичних умов, у яких живе людина, й індивідуальних особливостей її мислення).