Психологічні принципи формування загальних компенсаторних реакцій хворого з ішемічним інсультом під час здійснення фізичної реабілітації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-55.111-130

Ключові слова:

ішемічний інсульт, психологічні принципи формування загальних компенсаторних реакцій, фізична реабілітація, принцип актуалізації дефекту, принцип прогресивної мобілізації компенсаторних механізмів психомоторної діяльності, принцип безперервної зворотної концентрації компенсаторних механізмів психіки особистості

Анотація

Мета статті: 1) вивчити особливості розладів психомоторної функції і психоемоційного стану хворих на ішемічний інсульт за даними первинного обстеження; 2) розробити методику фізичної реабілітації хворих на ішемічний інсульт на стаціонарному етапі реабілітації залежно від тяжкості ураження психомоторних функцій і особливостей психоемоційного стану; 3) запропонувати психологічні принципи формування загальних компенсаторних реакцій хворого з ішемічним інсультом під час здійснення фізичної реабілітації.

Методи дослідження. Використано такі психолого-педагогічні методи дослідження: аналіз літературних джерел, психолого- педагогічне спостереження, психолого-педагогічний експеримент, дослідження психоемоційного стану (використано тест М. Люшера (2012)), визначення рухової активності за «Шкалою психомоторної активності» Л.С. Роговик (Роговик, 2013).

У дослідженні було використано авторську "Методику вимірювання обсягу активних рухів у суглобах кінцівок хворого на ішемічний інсульт" (Харченко & Михальчук, 2022а) та "Шестибальну шкалу оцінки м'язової сили в суглобах кінцівок хворого на ішемічний інсульт" (Харченко & Михальчук, 2022б).

Результати дослідження. У хворих спостерігався підвищений тонус в згинаннях гомілковостопного суглоба та розгинанні тазостегнового і колінного суглобів. В інших групах м'язів тонус не підвищений, а у верхніх кінцівках спостерігалося зниження м'язового тонусу. Сила м'язів була статистично (р<0,01) знижена у всіх досліджених м'язах.

У випадку дослідження кінцівок неураженого боку було отримано наступні дані: показник обсягу активних рухів склав 55,68% ± 4,3 від належного обсягу рухів і значення є достовірно вищими (на рівні достовірності р<0,01 за t-критерієм Стьюдента) ураженої сторони. Показник обсягу пасивних рухів виявився вищим за показник ураженої сторони (на рівні достовірності р<0,01 за t-критерієм Стьюдента) і склав 63,06% ± 3,9 від належного обсягу пасивних рухів і відповідав середнім значенням за віковою групою респондентів. Середнє значення сили м'язів склало 61,28% ± 7,3 - значення є статистично значущими (на рівні достовірності р<0,01 за t-критерієм Стьюдента) показника ураженої сторони. Тонус м'язів на неураженій стороні виявився вищим за нормальне значення і склав 27,9% ± 3,6 від максимального значення (на рівні достовірностір<0,05 за t-критерієм Стьюдента).

Доведено, що обсяг пасивних рухів в експериментальній групі в цілому є дещо нижчим, ніж у контрольній групі.

Висновки. Доведено, що адекватна тонусна реакція м'язової системи призводить до формування патологічного статичного стереотипу. Запропоновано психологічні принципи формування загальних компенсаторних реакцій пацієнта у випадку проведення фізичної реабілітації хворих з ішемічним інсультом: 1. Принцип актуалізації дефекту. 2. Принцип прогресивної мобілізації компенсаторних механізмів психомоторної діяльності. 3. Принцип безперервного зворотного концентрування компенсаторних механізмів психіки особистості. 4. Принцип санкціонування компенсаторних механізмів психіки особистості. 5. Принцип відносної стійкості компенсаторних механізмів психіки особистості.

Посилання

Hardeman, Rachel R., Medina, Eduardo M., & Kozhimannil, Katy B. (2016). Structural Racism and Supporting Black Lives - The Role of Health Professionals. New England Journal of Medicine, 375 (22), 21132115. Retrieved from http://10.1056/NEJMp1609535.

Hayden, F.G., Farrar, J., & Peiris, J.S. (2014). Towards improving clinical management of Middle East respiratory syndrome coronavirus infection. Lancet Infect Dis, 14(7), 544-546. Retrieved from http://10.1016/S1473-3099(14)70793-5.

Kharchenko, Ye., & Kurytsa, D. (2021). Psychological ways of providing primary medical sanitary help for people who use psychoactive substances. Zbirnyk naukovykhprats «Problemy suchasnoipsykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 51, 215-240. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.215-240.

Kharchenko, Ye., & Komarnitska, L. (2021). Theoretical foundations of psychological and physical rehabilitation of patients with ischemic stroke. Zbirnyk naukovykhprats «Problemy suchasnoipsykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 52, 275-298. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-52.275-298.

Kharchenko, Ye.M., & Mykhalchuk, N.O. (2022a). Metodyka vymiriuvan- nia obsiahu aktyvnykh rukhiv v suhlobakh kintsivok khvoroho na ishemichnyi insult [The methodology of measuring the amount of active movements in the joints of the patient’s limbs]. Rivne : RDGU [in Ukrainian].

Kharchenko, Ye.M., & Mykhalchuk, N.O. (2022b). Shestybalna shkala otsinky miazovoi syly v suhlobakh kintsivok khvoroho na ishemichnyi insult [Six-point scale for assessing muscle strength in the joints of the patient’s limbs]. Rivne : RDGU [in Ukrainian].

Kharchenko, Ye., & Vashchenko, Iryna. (2021). The peculiarities of the correction of psychomotor disorders of patients with ischemic stroke: the psychological aspect. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 53, 284-305. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.284-305 .

Khwaja, A. (2012). KDIGO clinical practice guidelines for acute kidney injury. Nephron Clin Pract, 120, 179-84.

Mykhalchuk, N., Pelekh, Yu., Kharchenko, Ye., Ivashkevych, Ed., Ivash- kevych, Er., Prymachok, L., Hupavtseva, N., & Zukow, W. (2020). The empirical research of the professional reliability of 550 doctors during the COVID-19 pandemic in Ukraine (March-June, 2020). Bal- neo Research Journal, 11(3), 393-404. Retrieved from http://dx.doi.org/10.12680/balne .

Onufriieva, L., Chaikovska, O., Kobets, O., Pavelkiv, R., & Melnychuk, T. (2020). Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research, 9(1), 84-95. Retrieved from http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536.

Onufriieva, L., & Ivashkevych, Ed. (2021). The development of learner’s autonomy by the way of the formation of social intelligence. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 51, 9-32. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.9-32.

Rohovyk L.S. (2013). Shkala psykhomotornoi aktyvnosti [Psychomotor activity scale]. Retrieved from : http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2003_01/sb01_57.pdf [in Ukrainian].

Tsvetovoi test M. Liushera [M. Luscher’s Color Test]. (2012). Retrieved from: https://psyfactor.org/lib/lusher.htm [in Russian].

Villar, J., Blanco, J., & del Campo, R. (2015). Spanish Initiative for Epidemiology, Stratification & Therapies for ARDS (SIESTA) Network. Assessment of PaO/FiO for stratification of patients with moderate and severe acute respiratory distress syndrome. BMJ Open, 5 (3). Retrieved from https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-006812

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-20

Як цитувати

Харченко, Є., & Комарніцька, Л. (2022). Психологічні принципи формування загальних компенсаторних реакцій хворого з ішемічним інсультом під час здійснення фізичної реабілітації. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (55), 111–130. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-55.111-130