Процес фасилітативного навчання як основа гуманізації освіти

Анотація

Метою статті є: розробити (за типом мовленнєвої реакції) чотири типи трансформаційних висловлювань фасилітативної взаємодії на уроках, які залежать від процесів внутрішньої інтерференції та концептуальної кореляції визначення «фасилітативне навчання як основа гуманізації освіти»; організувати пілотне дослідження фасилітативної взаємодії учнів на уроках англійської мови (клас 5-А, 42 учні, заклад середньої освіти № 12, м. Рівне) упродовж 2020-2021 років.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні використано емпіричний метод пілотного дослідження.

Результати дослідження. Здійснено порівняння результатів виконання респондентами пізнавальної діяльності, коли вони працювали наодинці, та у випадку її здійснення в присутності спостерігачів. Доведено, що ці два показники знову співвідносили після деякого тренування (коли пізнавальна діяльність виконувалась декілька разів). Перевіряючи гіпотезу, було знайдено найбільш точний фізіологічний показник для реєстрації змін рівня збудження особистості. Подібного роду дослідження було проведено нами наступного місяця. У цьому дослідженні учнями виконано відповідні завдання з метою актуалізації психомоторики в присутності спостерігачів. Результати засвідчили, що під час опанування великою мірою складним мисленнєвим та психомоторним навиком присутність десяти пасивних спостерігачів значно погіршувала діяльність респондентів на початку проведення емпіричного дослідження порівняно з тренуваннями наодинці.

Висновки. Доведено, що ідеї К. Роджерса щодо значущості процесу фасилітативного навчання, ролі вчителя, його фасилітативних взаємостосунків з учнями було покладено в основу гуманізації освіти за кордоном, і основні емпіричні дослідження були здійснені у 60-70-их роках. Результати фасилітативного навчання, в якому брали участь тисячі вчителів і десятки тисяч учнів початкових, середніх шкіл і коледжів в Англії і США, дозволили стверджувати, що спостерігається розвиток особистості учнів: покращилася їхня самооцінка, розвинулися пізнавальні здібності та здатності, що, в свою чергу, фасилітувало поліпшення фізичного і психічного здоров’я, успішність та активність школярів. Показано, що гуманістичні ідеї К. Роджерса, які сприяють зростанню освітнього потенціалу, є особливо важливими для демократизації української школи і суспільства. Зазначено, що в теорії К. Роджерса найчастіше бачать або імпліковану систему певних уявлень щодо людини та її сутності, або особливий метод психотерапії, або всього лише сукупність ретельно розроблених технік корекції міжособистісних взаємостосунків.