TY - JOUR AU - Івашкевич, Едуард AU - Сімко, Руслан PY - 2022/07/04 Y2 - 2024/03/28 TI - Характеристика внутрішнього мовлення особистості за допомогою методу діалогічного аналізу випадку JF - Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології" JA - ПСП VL - IS - 57 SE - Статті DO - 10.32626/2227-6246.2022-57.32-50 UR - https://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/260674 SP - 32-50 AB - <p><strong>Метою </strong>нашої статті є схарактеризувати метод діалогічного аналізу випадку з метою характеристики внутрішнього мовлення особистості, описати використання цього методу на практиці впродовж проведення констатувального дослідження.</p><p><strong>Методи дослідження. </strong>Для розв’язання поставлених в роботі завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у своєму дослідженні ми використовували констатувальне дослідження як емпіричний метод. Для діагностики рівня розвитку внутрішнього мовлення особистості було використано авторський метод діалогічного аналізу випадку.</p><p><strong>Результати дослідження. </strong>У статті показано, що почуття людини постають як переживання «Я», і в цьому плані як зовнішні монологічні утворення, а з другого – вони діалогічні за своєю природою, в них можна почути розірваний діалог з іншим: звернення, питання, відповіді, що очікуються, бажання, які не висловлюються, звинувачення та ін., тобто те, що існує в прихованій формі внутрішнього діалогу. Під діалогічним аналізом випадку ми розуміємо реконструкцію руху внутрішнього діалогу, що стає можливою в результаті особливого ставлення до тексту (з цією метою нами були розроблені спеціальні методи текстового аналізу).</p><p><strong>Висновки. </strong>Показано, що внутрішнє мовлення є мовленням для себе, тоді як зовнішнє мовлення – для інших. Обґрунтовано, що психологічно мова школяра у функціональному та структурному відношеннях – це егоцентричне мовлення, воно не осмислюється як внутрішнє мовлення і не відокремлюється дитиною від мовлення для інших. Доведено, що в об’єктивному відношенні ця мова являє собою віддиференційовану від соціального мислення функцію, але знову ж таки неостаточну, оскільки й вона може функціонувати тільки в ситуації, яка робить соціальне мовлення можливим.</p> ER -