Психологічні складові педагогічної комунікації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-57.70-89

Ключові слова:

педагогічне спілкування, психологічні складові, дискусія, невимушені діалогічні стосунки, система прийнятих особистісних смислів, стилістичні перебивання

Анотація

Метою нашого дослідження є: визначити психологічні складові педагогічного спілкування; показати найвдаліші способи організації дискусії на уроках у закладах вищої освіти.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Методи інтерв’ю та організації емпіричного дослідження використано як експериментальні методи.

Результати дослідження. Доведено, що для різних людей одне і те ж слово, дія, обставина може мати неоднаковий смисл. Тому дитина повинна не тільки оволодіти мовою (словами з різними значеннями), але і системою прийнятих дорослими особистісних смислів, орієнтованих на відповідні моральні та духовні цінності. Показано, що, з другого боку, дорослі повинні зрозуміти особистісні смисли дитини. В іншому випадку в спілкуванні можуть виникати міжособистісні конфлікти, які не тільки призводять до нерозуміння партнерами один одного, а і до порушення зворотного зв’язку та взаємодії людей в цілому.

Висновки. Доведено, що викладач повинен сформувати власний індивідуальний мовний стиль, який буде відповідати складу його особистості, сприяти її адекватному виразу і компенсувати негативні риси. Показано, що для досягнення найбільшої виразності мовлення, для створення невимушених діалогічних відносин у ході дискусії вчитель може використовувати елементи розмовної мови, різноманітну лексику, стильові перебивання та ін. Визначено, що оволодіння прийомами створення індивідуального стилю педагогічного мовлення формує у вчителя соціальну зрілість, сприяє більш адекватному його орієнтуванню в різних ситуаціях, що виникають на уроках під час проведення дискусій.

Посилання

Aleksandrov, A.A., Memetova, K.S., & Stankevich, L.N. (2020). Referent’s Lexical Frequency Predicts Mismatch Negativity Responses to New Words Following Semantic Training. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 187–198. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09678-3.

Blagovechtchenski, E., Gnedykh, D., Kurmakaeva, D., Mkrtychian, N., Kostromina, S., & Shtyrov, Y. (2019). Transcranial direct current stimulation (tDCS) of Wernicke’s and Broca’s areas in studies of language learning and word acquisition. Journal of Visualized Experiments, 37–59. https://doi.org/10.3791/59159.

Charles, W. (2000). Contextual correlates of meaning. Applied Psycholinguistics, 21(4), 505–524. Retrieved from https://doi.org/10.1017/S0142716400004057.

Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97–117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].

Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 49, 106–130. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.

Maksymenko, S., Тkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Neiropsykholinhvistychne doslidzhennia politychnykh hasel iz zovnishnoi reklamy [A neuropsycholinguistic research of political slogans from outdoor advertising]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika –Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 246–264 [in Ukrainian].

Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of “fear” in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, Warsaw (Poland), 11. Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043.

Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, Er. (2019). Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 25(1), 215–231. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.

Mykhalchuk, Nataliia, & Khupavsheva, Natalia (2020). Facilitation of the Understanding of Novels by Senior Pupils as a Problem of Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psiholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 28(1), 214–238. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-214-238

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-04

Як цитувати

Михальчук, Н., & Рудзевич, І. (2022). Психологічні складові педагогічної комунікації. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (57), 70–89. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-57.70-89

Номер

№ 57 (2022): Збірник наукових праць “Проблеми сучасної психології”

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Михальчук Наталія, Рудзевич Ірина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).

Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.

Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:

  • персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.