Місце фасилітації у структурі пізнавальної діяльності на уроках англійської мови в закладах середньої освіти

Автор(и)

  • Наталія Хупавцева Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне (Україна), Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8883-7686

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.293-312

Ключові слова:

фасилітативна взаємодія, пізнавальна діяльність, фасилітативний контекст, творче освітнє середовище, потреби, мотиви, інтереси, операційно-дієвий блок, блок ділового та міжособистісного спілкування.

Анотація

Мета нашого дослідження – проаналізувати всі компоненти пізнавальної діяльності з точки зору їх фасилітативної функції, дотично, зокрема, до уроків англійської мови. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Результати дослідження. Обґрунтовано, що будь-яка діяльність містить у своїй структурі деякі блоки, що взаємодіють між собою: І блок – блок потреб, мотивів, інтересів; ІІ блок – операційно-дієвий, який уміщує систему операцій, дій та їх цілей; ІІІ блок – блок ділового та міжособистісного спілкування, пов’язаний із діяльністю. Доведено, що існує закономірність, що уможливлює зміну міжособистісних взаємостосунків у групі школярів (актуалізація І блоку), для чого слід здійснювати діяльність не безпосередньо з огляду на ці взаємостосунки, а на організацію пізнавальної діяльності учнів (актуалізація ІІ блоку). Цілеспрямована перебудова етапів і цілей діяльності (актуалізація ІІ блоку), в силу прямої залежності від багатьох зовнішніх чинників, змінить характер взаємостосунків у групі (актуалізація І блоку). Своєю чергою, зміна міжособистісних взаємостосунків (актуалізація ІІІ блоку) фасилітує зміни в І та ІІ блоках, що сприятиме формуванню потреб, мотивів, інтересів школярів. Виходячи з наведеної закономірності, ми можемо безпомилково окреслити роль фасилітації у цих взаємодіючих між собою блоках пізнавальної діяльності. Фасилітація передбачає зміни позиції методиста, вчителя, педагога у процесі навчання. Актуалізуючись на рівні всіх блоків, учитель уміло фасилітує (управляє, спрямовує, допомагає) учням у їх навчальній діяльності. Отже, з’являється певне новоутворення, у якому головною фігурою є сам школяр як суб’єкт власної пізнавальної діяльності; методист (учитель) лише використовує всі можливості освітнього середовища, спрямовує діяльність учня з метою подальшого розвитку його особистості. Запропоновано функції фасилітації, такі як: функція стимулювання; функція актуалізації; функція формування суверенності особистості школяра; функція управління освітнім процесом; функція інтерактивної взаємодії; функція створення творчого освітнього середовища. Висновок. Доведено, що всі запропоновані авторкою статті вправи є фасилітативними за своїм змістом. Фасилітативний контекст уміщують підстановчі таблиці, пропоновані вчителем зразки та моделі на початку кожної вправи. Учні, які звикли до фасилітативних відносин, є достатньою мірою сміливими, вони не просто модифікують освітнє середовище, а докорінно перетворюють його. Отже, саме середовище стає умовою їх ситуації успіху. Міжособистісні взаємостосунки визнання цінності, прийняття, довіри, створені в середовищі, є для учнів стимулом до участі у творчій діяльності. Ці взаємостосунки, ми вважаємо, є достатньо ефективними у сприянні навчанню. Перш за все, це експресивність і «натуральність», нештучність самого фасилітатора, готовність бути особистістю, бути і жити почуттями і думками певного моменту. Коли ця «справжність» включає в себе ціннісне ставлення, турботу, довіру і повагу до учня, клімат для ефективного процесу навчання можна вважати створеним. Коли ж це все включає до свого змісту чуттєве й емпатійне слухання, тоді дійсно існує клімат вивільнення, стимулюючий самоініціювання навчання і зростання.

Біографія автора

Наталія Хупавцева, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне (Україна)

Кандидат психологічних наук, доцент

Посилання

Гончарук Н., Онуфрієва Л. Психологічний аналіз рівнів побудови кому-нікативних дій. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолинг¬ вистика. 2018. Вип. 24 (1). С. 97–117. DOI 10.31470/2309-1797- 2018-24-1-97-117.

Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2-х т. / под ред. В. В. Давыдова. Москва : Педагогика, 1983. Т. 2. 318 с.

Максименко С. Д. Розвиток особистості – розгортання чи новоутворен¬ня? Від самопізнання – до своєї професії. Шкільний світ. Психо¬лог. Київ, 2005. № 1. C. 15–18.

Михальчук Н. О. Комунікативний метод навчання іноземних мов у контексті трансформації вищої освіти в простір кроскультурного спілкування. Філологічні студії. Науковий часопис. Луцьк, 2004. № 4. C. 171–179.

Швалб Ю. М. Методология и теория экспертной деятельности: психоло-гические аспекты. Киев : Основа, 2013. 240 с.

Щедровицкий Г. П. Избранные труды. Москва : Издательство «Школы культурной политики», 1994. URL : https://gtmarket.ru/laboratory/ basis/3961.

Fodor, J. A., Garrett, M., & Bever, T. G. (1968). Some syntactic deter¬minants of sentential complexity. Perception and Psychophysics, (pp. 36–48). Oxford : Oxford University Press.

Gardner, R. W., Jackson, D. N., & Messick, S. (1960). Personality organi-zation in cognitive controls and intellectual abilities. Psychological, 2, 8, 148.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-22

Як цитувати

Хупавцева, Н. (2020). Місце фасилітації у структурі пізнавальної діяльності на уроках англійської мови в закладах середньої освіти. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (48), 293–312. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.293-312