Психологічні чинники фасилітативного менеджменту в закладах середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-57.128-146Ключові слова:
фасилітативний менеджмент у закладах середньої освіти, фасилітативна взаємодія, вчителі-фасилітатори, фасилітативне навчання, мнемічні операції, емоційний настрійАнотація
Метою статті є запропонувати психологічні чинники фасилітативного менеджменту в закладах середньої освіти.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення; емпіричні методи, такі як констатувальне дослідження.
Результати дослідження. Виділено принципи, якими слід керуватися педагогу, що прагне до гуманізації міжособистісних взаємостосунків із учнями: 1) з самого початку і впродовж навчального процесу вчителю необхідно продемонструвати дітям свою довіру до них; 2) слід допомагати учням у формуванні та уточненні цілей і завдань, що сформульовані як дотично до мікрогруп, так і щодо кожного учня окремо; 3) потрібно завжди виходити з того, що в учнів є внутрішня мотивація до процесу навчання; 4) вчителю слід поставати по відношенню до учнів джерелом набуття особистісно значущого досвіду, до якого завжди можна «звернутися» за допомогою, зіткнувшись із труднощами у розв’язанні того чи іншого завдання; 5) важливо, щоб таку роль виконував учитель по відношенню до кожного учня; 6) учитель має прагнути розвитку в собі здатності відчувати емоційний настрій мікрогрупи і розуміти його; 7) потрібно прагнути досягнення емпатійних взаємостосунків, що дозволяє розуміти почуття і переживання кожного; 8) активно демонструвати мікрогрупі свої почуття; 9) необхідно бути активним учасником групової фасилітативної взаємодії.
Висновки. У результаті здійснення порівняльних досліджень, у яких в цілому було обстежено тисячі вчителів і десятки тисяч учнів, ми зіставили різні показники ефективності роботи вчителів, які володіють здатністю до фасилітації навчання на різних рівнях. Аналіз поведінки учнів на заняттях педагогів-фасилітаторів засвідчив, що учні є ініціативнішими в процесі спілкування, вони задають велику кількість питань; школярі більше часу зайняті розв’язанням саме навчальних завдань та задач, виявляють вищі рівні когнітивного функціонування. Доведено, що школярі також рідше пропускають заняття, демонструють вищі академічні досягнення з усіх навчальних дисциплін, стабільно підвищують свій IQ і показники креативності впродовж усього навчального року.
Посилання
Anderson, T., Liam, R., Garrison, D.R., & Archer, W. (2001). Assessing Teacher Presence in a Computer Conferencing Context. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/228749393_Assessing_Teaching_Presence_in_a_Computer_Conferencing_Context
Brophy, J. (2006). History of Research on Classroom Management. In C.M. Evertson & C.S. Weinstein (Eds.), Handbook of Classroom Management. Research, Practice, and Contemporary Issues, 17–43. Malwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.
Cannon, R., & Newble, D. (2000). A Guide to Improving Teaching Methods. A Handbook for Teachers in University and Colleges. London: Kogan Page. 820 p.
Clifton, J. (2006). Facilitator talk. ELT journal, 60(2), 142–150.
Crosby, R.H.J. (2000). AMEE Guide No 20: The Good Teacher is more than a Lecturer-the Twelve Roles of the Teacher. Medical Teacher, 22(4), 334–347.
Donald, H., Chemelsky, B., & Palmer M. (1982). Nursery rhymes and prose passages: Preschooler’s liking and short-term retention of story events. Developmental Psychology, 18(1), 49–56.
Evertson, C.M., & Weinstein, C.S. (2006). Handbook of Classroom Management. Research, Practice, and Contemporary Issues. Mahwah, NJ: Larence Erlbaum Associates, Inc. 134 p.
Grasha, A.F. (1994). A Matter of Style: The teacher as Expert, Formal Authority, Personal Model, Facilitator, and Delegator. College Teaching, 42(4), 142–149.
Hmelo-Silver, C.E., & Barrows, H.S. (2006). Goals and Strategies of a Problem-Based Learning Facilitator. Interdisciplinary Journal of Problem-Based Learning, 1(1), 4.
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97–117. Retrieved from
https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern Psychology”, 49, 106–130. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Mykhalchuk, N., & Onufriieva, L. (2020). Psykholohichnyi analiz riznykh typiv dyskursu [Psychological Analysis of Different Types of Discourse]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of scientific issues “Problems of modern psychology”, 50, 188–210. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.188-210.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Хупавцева Наталія, Куриця Денис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
