Лікування автоімунного гепатиту на основі національних, міжнародних рекомендацій та власного досвіду
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Автоімунний гепатит (АІГ) — рідка патологія печінки, проте останнім часом кількість хворих збільшується. Немає однозначного визначення та чітких патогномонічних критеріїв АІГ, відмінними рисами є наявність автоантитіл, значна гіпергаммаглобулінемія, характерні морфологічні зміни та наявна відповідь на імуносупресивну терапію. Імуносупресивна терапія при АІГ спрямована на купірування автоімунного процесу, ліквідацію запального синдрому, зменшення прогресування фіброзу, гальмування розвитку цирозу. Препаратами першої лінії є кортикостероїди та азатіоприн, ефективність яких значно перевищує плацебо. Преднізолон призначають у середньому 40–60 мг/добу, у дозі 0,5–1 мг/кг/добу. Чим вища активність цитолізу, тим більша доза преднізолону потрібна. При зменшенні цитолізу, за даними печінкових проб, відповідно зменшується доза преднізолону. У практиці частіше застосовують метилпреднізолон. Азатіоприн призначають або відразу, або через 2 тижні прийому преднізолону в дозі 50 мг/добу із можливим підвищенням до 100 мг/добу, в індивідуальному дозуванні — 1–2 мг/кг/добу. Сьогодні перевагу віддають комбінованій терапії преднізолоном та азатіоприном. Оцінка ефективності лікування АІГ передбачає контроль рівня амінотрансфераз (насамперед аланінтрансферази) та IgG, бажана їх повна нормалізація. Для оцінки динаміки фіброзу застосовується еластографія печінки. На жаль, лікування фактично призначається довічно. До препаратів другої лінії належать мікофенолату мофетил, циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус та інші. З них найбільш вивченим вважається мікофенолату мофетил. Продовжуються пошуки ефективної терапії АІГ, розробляються методи клітинної, антицитокінової, антифібротичної терапії. Наведено клінічні приклади з власного досвіду. Висновки. Лікування АІГ є складним процесом. У вирішенні даної проблеми значно допомагають останні сучасні рекомендації, дані проведених досліджень та накопичений досвід. Вибір терапії потребує індивідуального підходу з урахуванням особливостей клінічного перебігу та відповіді на терапію.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
Stepanov, Y., & Kosynska, S. (2018). Лікування автоімунного гепатиту на основі національних, міжнародних рекомендацій та власного досвіду. Гастроентерологія - Gastroenterologìa, 52(4), 254–261. https://doi.org/10.22141/2308-2097.52.4.2018.154146
Номер
Розділ
Огляди та лекції
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
Посилання